Вчора я не встигла написати оновлення "Академії Фейлім" до опівночі, бо звалилася спати, тому воно вийшло вранці. Завтра вже буде за графіком, опівночі.

— Не виспалися, адептко Найєнн? — спитав Тавос, коли я підійшла за третьою чашкою кави.

— З вами виспишся, — тихо пробурчала я, щоб ніхто не почув. Втім, біля стійок з їжею ми зараз були одні, не рахуючи кейри Сідани, але, думаю, їй наші розмови байдужі.

— Та я начебто не так пізно вам написав, — Тавос теж узяв ще одну чашку кави. — У вас годин 7 на сон цілком було.

— Та річ не в цьому. Може, ви мені всю ніч у кошмарах снилися!

У кошмарно-спокусливих еротичних снах. Трясця, і як це тепер розвидіти?

— І що я робив у ваших кошмарах? Піднімав скелети в крипті?

Піднімав, але точно не скелети. Хоча все було у крипті, так. Згадавши, що мені снилося, я мало не почервоніла. Хотілося провалитись під землю і більше не бачити Тавоса.

— Майже.

— Цікаві у вашої підсвідомості фантазії.

Ви навіть не уявляєте, наскільки, кейре Тавос!

Заходьте почитати. Розділ обіцяє бути цікавим. :)