Сьогодні для вас знижка на "Відьмину службу кол-центру")

 

— Розумієте, я замовляла у вас чорну туш, а прийшла синя. Оформіть, будь ласка, повернення та заміну, — мило прощебетали мені на вухо. Трохи більше б таких ввічливих у цьому світі! Я б стала найщасливішою відьмою Делірії. 
— А ви не розпаковували її? Вона не пошкоджена? — так само культурно перепитала, аби спокійно зайнятись писаниною.
— Ні, дівчино. Упакування абсолютно ціла, все добре.
— Добре, тоді нумо оформлювати...
Поки я розбиралася з електронними документами та тикала відповідні кнопки, мені добросовісно та спокійно називали адресу та додаткову інформацію для повернення. Цей дзвінок виявився настільки правильним, ніби то хтось його в казці написав. Ніякого тобі скандалу, виправдань, претензій і все це спокійним тоном. Аж страшно!  Ні, я ніколи не вірила ні в казки, ні в адекватних людей, тому перед тим як натиснути кнопку «Оформити», вирішила ще раз перепитати пані Майнд:
— Пані Лайло, скажіть, будь ласка, ви точно не відкривали туш і слюда не пошкоджена?
— Тайрочко, це що консервна банка? Звичайно я не відкривала її! — ображено пробуркотіла мені на вухо і я аж видихнула від радості, розвалюючись на стільці від полегшення. — Я її відкручувала.
Свята Інсанія! Ну як...ну як, так можна було? Ну де я так нагрішила, що тепер мушу працювати з цими психованими клієнтами, які навіть не усвідомлюють своєї дурості? «Я не відкрила, я відкрутила»! Та голову ти собі відкрутила! О-о-о-о, яка ж я зла була... І найгірше у цій ситуації, що я ще двадцять хвилин пояснювала їй, що немає різниці як вона відкрила ту нещасну туш, якщо вона її відкрила!

І йдіть почитати смачну новинку)
Телеграм)