Новини, візуал, уривок

Вітання усім! У мене трохи новин, уривки і візуал Антона. 

Розпочнімо з найголовнішого — дилогію “Нестримне серце” і “Розкраяне серце” відредаговано професійним редактором, тому незабаром ціна на другу частину зросла.

Скоро ця книга вийде друком (дві частини в одній). Детальніше про це ви зможете дізнатися в моєму інстаграмі незабаром.

Ну і нагадую вам про "Парі на ботана"!

Події в книзі набирають обертів. Леся навіть не уявляє, у що вплутується)))

Уривок із сьогоднішнього розділу:

Таке відчуття, що ця дівчина ладна дістати мене з-під землі!

— Антон! — пролунав голос Лесі позаду, але я вдав, ніби не почув. — Анто-о-о-он!!!

Загорланила так, що навіть моя мама десь у Львові здригнулася!

— Що?! — повертаючись, роздратовано запитав. Ще й руки склав на грудях, щоб підкреслити своє незадоволення. Ну бо скільки можна мене переслідувати? Леся, ніби мала дитина, не розуміє, коли їй кажуть “Ні!”.

Перш ніж відповісти, дівчина підійшла ближче й штурхнула мене пальцем у плече.

— Цей громило захотів, щоб я йому курсову зробила!

Чорт забирай! Я вже знав, чого вона від мене хотіла, але прикинувся дурником:

— І?

— Не “І?”, а сам робитимеш йому курсову, це тобі це все потрібно, а не мені!

— Добре, — з легкістю погодився я, розвернувся й пішов далі. У мене без цієї чокнутої вистачає справ. До того ж якщо все йтиме так, як заплановано, то Іванові курсова взагалі не знадобиться. Йому взагалі не треба буде більше нічого вчити. І це на краще. З такими філологами і мову добряче можна попсувати.

Розпочати читати книгу можна за ПОСИЛАННЯМ!

І нарешті довгоочікуваний візуал Антосика (малював ШІ). 

Хоча в телеграм-каналі зі мною не погодилися, та він справді схожий на зачуханого ботаніка, ніж на супер-модель з вилицями, що очі можуть виколоти)))

П.С. Єноте, не вбивай(￣ー￣)

 

Усім спокою та тиші!
 

Мої соцмережі:

Телеграм

Інстаграм

Фейсбук сторінка

Мирного неба усім!