Додано
12.09.24 08:30:11
Знижка на любовне гумористичне фентезі
Сьогодні ще жкс 20% на книгу "Сонечко для вампіра".
— Сьогодні відправляв одному дідусю подарунок від його бабусі. Вона поїхала відпочивати з подругами й вирішила йому зробити приємне. А коли той став розгортати пакунок, прямо на його коліна телепортувалася напівроздягнена вампірка. Я не знаю, як працював її телепорт і чому так вийшло, але ти б бачила його очі!
— Я собі уявляю...на старості років бабця зовсім з глузду з'їхала, раз вирішила мене подражнити та подарувати таку кралю. Типу "ще хочеться, але вже не можеться".
— Та ні, — розсміявся чоловік, згадуючи подробиці. — Скоріше, до нього моментально дійшло, що його бабуся Галя аж ніяк не могла подарувати такого, зате вона точно дізнається, що якась малолітня дівка сиділа на його скрипучих колінах. І ось тоді, йому його скуйовджені "омлетики" вже нічого не врятує від цієї страшної жінки.
Із тієї ж серії:
1. Відьмина служба підтримки
2. Відьмина служба кол-центру
3. Відьмина служба кур'єрів
4. Психолог для психолога
В Телеграмі актуальні ілюстрації по новинці "Мій ректор — Гусь"
Юлія Богута
2039
відслідковують
Інші блоги
☘️ Святого Патрика святкують всі — навіть чорні коти!
⠀ Сьогодні чорний пухнастик у зеленому капелюсі не просто стильний — він офіційно приносить удачу! ฅ^._.^ฅ
⠀
⭐ Замість підкови — золота
Кішечка Коли я починала писати цю книжку, то десь у туманному майбутньому вимальовувалося зовсім інше закінчення. Але ми письменник народ вразливий, легко надихаємося будь-чим. Іноді воно дуже неочікуване. Увага!
Вітаю, друзі! Віддаю вам передостанній розділ слеш-роману «Файвел» і нагадую, що ця історія стартувала в рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від Чарівної Мрії. Цитаза з Розділ 16. Файвел Бувай, мій
Я вирішила змінити обкладинку науково-фантастичної книги "Монстри не питають" Книга вже завершена і повний текст безкоштовно доступний за посиланням. Книга бере участь у конкурсі фантастики Код всесвіту &n
(Норман до травми) “— Невихована тварюко! — Рявкнув граф, кидаючи поводи Томасу й зістрибуючи з коня. Він підійшов близько до сина й подивився на затихлого хлопчика. — Пробач, татусю, пробач, пробач…
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХорошая книга, живая и интересная. Я раньше купила и прочитала. И ни разу не пожалела
Юлія Богута, Ну если нашел "своего автора", который интересно пишет, то почему бы не провести приятно время за чтением всех его книг))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати