Новинка на сайті. Рятуйте гуся

Нова книга "Мій ректор —Гусь" в студії))  Запрошую вас до прочитання легкого любовного фентезі. Якщо книга не сподобається — не біда. Гуся завжди можна запекти.
 

— Містере...Рейнальде...? — прошепотіла, впізнаючи за цим білим красенем свого скаженого ректора.
— На цей момент, га-дептко, я — ваш нічний кошмар, — змахнув він крилом, мало не тикаючи пір'їнкою в мій ніс. —  І чим швидше ви мене перетворите назад в ректора, тим швидше ми з вами зможемо вибратися з нього.




Телеграм

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
талина лиепа
11.09.2024, 00:12:22

Интересно, началось с экзамена... В итоге колдовство удалось: ректора в печь, и никаких экзаменов))

avatar
Nata Bond
09.09.2024, 15:23:53

Думаю,що до духовки гусь не потрапить)))

Юлія Богута
09.09.2024, 18:12:07

Nata Bond, Побачимо)

avatar
Svetlana Skobeleva
09.09.2024, 18:04:06

Дуже захоплююче)))

Юлія Богута
09.09.2024, 18:12:00

Svetlana Skobeleva, Дякую, рада, що подобається)

Інші блоги
Трохи котячої магії удачі ☘️
☘️ Святого Патрика святкують всі — навіть чорні коти! ⠀ Сьогодні чорний пухнастик у зеленому капелюсі не просто стильний — він офіційно приносить удачу! ฅ^._.^ฅ ⠀ ⭐ Замість підкови — золота
Фінальний вибух
Кішечка Коли я починала писати цю книжку, то десь у туманному майбутньому вимальовувалося зовсім інше закінчення. Але ми письменник народ вразливий, легко надихаємося будь-чим. Іноді воно дуже неочікуване. Увага!
♡ Файвел
Вітаю, друзі! Віддаю вам передостанній розділ слеш-роману «Файвел» і нагадую, що ця історія стартувала в рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від Чарівної Мрії. Цитаза з Розділ 16. Файвел Бувай, мій
Нова обкладинка для "Монстри не питають"
Я вирішила змінити обкладинку науково-фантастичної книги "Монстри не питають" Книга вже завершена і повний текст безкоштовно доступний за посиланням. Книга бере участь у конкурсі фантастики Код всесвіту &n
Травма фізична і психологічна
(Норман до травми) “— Невихована тварюко! — Рявкнув граф, кидаючи поводи Томасу й зістрибуючи з коня. Він підійшов близько до сина й подивився на затихлого хлопчика. — Пробач, татусю, пробач, пробач…
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше