Новинка на сайті. Рятуйте гуся

Нова книга "Мій ректор —Гусь" в студії))  Запрошую вас до прочитання легкого любовного фентезі. Якщо книга не сподобається — не біда. Гуся завжди можна запекти.
 

— Містере...Рейнальде...? — прошепотіла, впізнаючи за цим білим красенем свого скаженого ректора.
— На цей момент, га-дептко, я — ваш нічний кошмар, — змахнув він крилом, мало не тикаючи пір'їнкою в мій ніс. —  І чим швидше ви мене перетворите назад в ректора, тим швидше ми з вами зможемо вибратися з нього.




Телеграм

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
талина лиепа
11.09.2024, 00:12:22

Интересно, началось с экзамена... В итоге колдовство удалось: ректора в печь, и никаких экзаменов))

avatar
Nata Bond
09.09.2024, 15:23:53

Думаю,що до духовки гусь не потрапить)))

Юлія Богута
09.09.2024, 18:12:07

Nata Bond, Побачимо)

avatar
Svetlana Skobeleva
09.09.2024, 18:04:06

Дуже захоплююче)))

Юлія Богута
09.09.2024, 18:12:00

Svetlana Skobeleva, Дякую, рада, що подобається)

Інші блоги
Скоро... Новинка.
Привіт, мої любі Спокусники! Скоро… Я навіть не вірю, що це відбувається. Хоча з самого початку бажала цього гарного чоловіка в уніформі, з ідеальним торсом і ямочкою на щоці. Пікантні уривки і особливо візуал
Натхнення буває різним
Мене часто запитують, що або хто мене надихає. Звідки беруться історії, персонажі чи окремі сцени. І майже завжди хочеться відповісти щось світле й позитивне. Розповісти про улюблених письменників, що подолали складні життєві
Не збирається заміж?
— Віко, ти знову витаєш десь у хмарах… — робить мені зауваження Герман після приголомшливої, з його думки, близькості. — Пробач. Завтра суд… — кажу я, віддихавшись після чергової імітації задоволення. —
Повідомлення
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
декілька рядків
З усіх можливих варіантів я, як справжній геній кризових рішень, обрала трикляту бездіяльність. Він навчав мене занадто довго, щоб не помітити, коли я починаю блефувати. — Навіть не вириваєшся? — гріховно запитав
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше