Тривала подорож...

Від деяких з вас уже надходять листи з питаннями як відбувається подорож в інший світ, чи можу я за власним бажанням відвідати якийсь всесвіт і що зі мною відбувається у моменти подорожі...

Сьогодні я розповім Вам трохи більше, а у кінці зроблю важливе оголошення...

Раніше я не міг сам обирати, коли відправитися до того чи іншого всесвіту. Я сідав, концентрувався і лише з десятої спроби мені вдавалося це. Зараз же я прикладаю набагато менше зусиль, щоб почати мандри, однак я досі не можу контролювати деякі аспекти: наприклад, час, в який я відправлюсь — мій хист сам вирішує це за мене...

Чи можу я сам обирати всесвіт для мандрів? Коли я вперше опинився у всесвіті «Епохи Розбрату», це сталося спонтанно. Зараз же, куди б я не намагався відправитися, це все одно буде саме цей всесвіт. Можливо, коли я побачу всю історію, то щось зміниться, але поки що так...

Що стається зі мною під час подорожі? Точно не знаю, але коли я повертаюсь у реальний світ, часто виявляється, що рідні не могли мене довго знайти. Роблю висновок, що моя фізичка оболонка переноситься разом зі мною...

І що стосується оголошення, про яке я казав...

Я вже багато чого побачив у всесвіті «Епохи Розбрату». І все побачене детально розписав у книзі, остання глава якої буде опублікована двадцять четвертого вересня. Я виділив побачені мною події у першу частину. Тепер прийшов мені час рушити у наступну подорож, щоб завершити історію Гарета Артуса. Місяць, два, три, шість — не впевнений, як довго мене не буде у нашому світі. Можливо, у цьому проміжку я повертатимусь до вас з деякими новинами...

Дякую всім, хто був ці дні зі мною, і хто ще буде... На нас усіх чекає цікава подорож...

З вами був Мольфар Білий... І хай прибуде з вами віра...

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Покидьок чи закоханий?
Мені страшенно подобається, що персонаж Анрі викликає геть протилежні відчуття у читачів ❤️ Скажу чесно - це саме те, чого я прагнула. То що, має людина право на неоднозначні вчинки заради власного щастя чи має бути межа? —
Вона не очікувала... Цього просто не може бути...
Та раптом щось змінилося. Руслан замовк, відсунув ложку від чашки з кавою, яку вони вирішили випити перед виходом, і його погляд зупинився на вікні. Брови зімкнулися, очі потемніли, щелепа напружилася. Ліза помітила ці зміни
Минулий запис з оновленням глав видалили))
Упс, я забула, що голі торси показувати не можна (я так думаю, що саме через картинку видалили)) Більше так не буду☺️☺️☺️ Нагадаю тоді ще, раптом хтось пропустив, нові глави відьмочки в дзеркалі опубліковані))) Приємного
❤️☄❤ Марафон Дарк-романів: Враження та підсумки
・:*˚:✧。・:*˚:✧。・:*˚:✧。・:*˚:✧。・:*˚:✧。・:*˚:✧。・:*˚:✧。・:*˚:✧。 ✧˖°. ⋆。Всім привітики ❣️ ✊ ✋ По-перше, хочу подякувати неймовірно сміливій авторці Джулєта Матикота, яка з вихором увірвалася на простори Букнет
Завтра фінал, море подяк та... невеликий сюрприз!
У мене сьогодні стільки емоцій і новин, що я просто розриваюсь, тому давайте про все по черзі! По-перше, хочу сказати величезне дякую Ольхі Елдер за чудову рекомендацію історії "Мій ідеальний хаос"! Мені неймовірно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше