« Сьогодення»

У цей нестабільний час війни, де дні стають безкінечними, а ночі охоплені страхом, двоє молодих людей, Ліда і Артем, намагаються знайти не лише спосіб вижити, а й зберегти своє серце на дотик. Ліда — сильна та рішуча лікарка, що волонтерить, подаючи руку допомоги переселенцям і пораненим на фронті. Артем — солдат, що залишив просте життя столяра, аби стати частиною війни, борючись за свою країну.
Чи зможуть вони подолати всі труднощі та переживання, аби знайти шлях один до одного? Спогади про їх першу зустріч у аптекі, тепло обіймів і щирі розмови незабаром стають їхньою єдиною надією на світле майбутнє. Коли війна стикає їх угорі, серце кожного заповнюється страхами та бажаннями. Чи зможуть Ліда і Артем не лише вижити, але й збудувати те, про що мріють, посеред хаосу? Віднайдете відповіді у пульсуючій історії про любов, надію та незламну віру у краще майбутнє.

Будьласка підтримайте мене відгуками і коментарями,мені дуже цікава ваша дума.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
04.09.2024, 12:29:06

Підписуйтесь — будемо дружити :)

Інші блоги
Купуй книги - допомагай ЗСУ! Важлива акція
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
В мене є декілька завершених книг)
І декілька ще не завершених)І от вирішила додати для вас ще одну книгу "Сяйво двох світів". Оновлення кожного дня. Підписуйтесь, щоб не пропустити оновлення і таким чином підтримайте молодого атвора)) Щиро ваша, К.
Хто такі письменники-філологи?
Письменники вміють непогано (навіть відмінно та блискуче!) синтезувати поняття, гірше логічно міркують та аналізують, і зовсім не вміють мислити відсторонено. Навіть діти вважають письменників фантазерами, жіночними, добрими,
Знакомство з героями
Ну що друзі настав час вас познайомити з героями роману "Пристрасть за контрактом". Ділюся візуалами героїв: Тетяна Дем'ян Як вам така версія? Діліться своїми думками. Буду рада. Можливо у вас інше бачення
Трішки думок
Раніш, малою, я вірила в дива: В гру ту дитячу без бою й кінця. Раніш любила я мріяти й жити, Радість шукаючи в людях добра. Сонце, ще пам'ять моя не зомліла, Мало, одначе, яскраве тепло. Жвавії очі його упіймавши, Мружились
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше