Додано
04.09.24 09:23:01
Давно я не відчувала такого...
Чому ніхто не сказав, що я буду плакати? Виклала останній розділ "Попелюшки №13" і просто ридала. Ні, я рада, що дописала. Я рада, що у моїх персонажів все добре. Але чому так важко їх відпустити? Це ж тільки книга! Чи ні? І справа не в рекламі моєї творчості. Аж ніяк. Для мене Елеонора, Оладка, Леонард та інші стали немов би рідними. Це завжди так? Мабуть тому я кожного разу буду прописувати хепі енд. Відриваючи когось від серця хочеш знати, що в нього все буде добре ❤️
Ольга Соболєва
1069
відслідковують
Інші блоги
Чотирнадцять розділів вони ненавиділи одне одного. Вона казала, що він бреше, а він виправляв її рапорти червоною ручкою. А потім був вечір, коли вони почали листуватися про справу, і десь між фотографією з порожньою
Хочу звернутися до авторів із невеликим запитанням.Мені хочеться більше дізнатися про письменництво: як працювати над сюжетом, створювати цікавих персонажів, передавати емоції та вдосконалювати власний стиль. Поки
До зими лишився ще тиждень, проте святкового настрою хочеться вже зараз? Мені - так, а оскільки ніхто інший створювати його мені не планує, то я беру справу у свої руки! Зустрічайте новинку на Букнет, веселу романтичну історію
Анотація до книги "Приречена клятвою" книга Її пообіцяли йому ще багато років тому… але Алана втекла, обравши свободу замість нав’язаного майбутнього.
Вона ховалася, тікала, жила в постійному страху —
Я обожнюю драконів! Будь-яких. Великих, малих, добрих, злих, лускатих, пухнастих, крилатих і безкрилих, з довгими вусами або рогами... У фентезійному світі роману «Сейфра» теж є дракони. Але вони трохи відрізняються
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую вам за чудову казку, у вас вийшов цікавий сюжет. Чекаю на продовження.
Елена Черная, Дякую ❤️ скоро буде
Дочитала Вашу книгу, так, персонажі дуже рідні) З нетерпінням чекаю продовження і нових зустрічей з усіма героями)
Люда Касян, Дякую ❤️ обов'язково розкажу ще декілька історій
Я теж ніяк не можу "відпустити" Ксюшу й Алекса ("Дожити до кохання"), хоч уже завершила публікацію. Є початок нового твору, а думки повертаються до вже написаного. Здається, ще дещо можна додати або змінити. Так, що ви не самотні у своїх емоціях))
Ніка Цвітан, ❤️
Вчора сама плакала, поки дописувала оновлення. Пишу «Прю почала ридати» — і самій хочеться ридати. Тож сьогодні, мабуть, нового розділу не буде. Мені тепер відпочити після такого відпочинку. Схоже, ми занадто сильно вживаємося в ролі… Цікаво, у акторів виникає щось подібне?
Ірина Скрипник, Я думаю виникає. Але їх вчать з цим справлятися. А ми ж думаємо що писати книжки то не важко. Ага)))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати