Есміна. Таємниця крижаної королеви

Прода на "Есміну" опівночі.
 

— Ти мені винна будеш стільки їжі за втрату нервових клітин, що муситимеш переїхати до свого безмозкого красеня назовсім, та найняти мені Кая до кінця моїх днів!

— Він не безмозкий...— кволо обурилась.

— Повір мені, я бачив рентгенівський знімок! Мозку в нього поменшало добряче. Та гадюка ж його привалила так, що він мало не помер. А коли його мозок люб'язно поклали на місце місцеві лікарі, він ще й кинувся шукати тебе! — махав руками улюбленець академії. — Ну як кинувся...впав із  ліжка непритомним.



Телеграм

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Стоун
03.09.2024, 07:46:30

Чекаю) Думала вже що вийшов новий розділ ( Скільки ще залишилося до закінчення?

Показати 2 відповіді
Юлія Богута
03.09.2024, 08:18:13

Анна Стоун, Кілька розділів ще. Потім редачу і книжка стає платною

avatar
Аня Осадчук
03.09.2024, 07:53:08

З задоволенням читатиму. Дякую за вашу працю.

Юлія Богута
03.09.2024, 08:17:29

Аня Осадчук, Дякую за підтримку та коментарі)

Інші блоги
Трохи котячої магії удачі ☘️
☘️ Святого Патрика святкують всі — навіть чорні коти! ⠀ Сьогодні чорний пухнастик у зеленому капелюсі не просто стильний — він офіційно приносить удачу! ฅ^._.^ฅ ⠀ ⭐ Замість підкови — золота
Фінальний вибух
Кішечка Коли я починала писати цю книжку, то десь у туманному майбутньому вимальовувалося зовсім інше закінчення. Але ми письменник народ вразливий, легко надихаємося будь-чим. Іноді воно дуже неочікуване. Увага!
♡ Файвел
Вітаю, друзі! Віддаю вам передостанній розділ слеш-роману «Файвел» і нагадую, що ця історія стартувала в рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від Чарівної Мрії. Цитаза з Розділ 16. Файвел Бувай, мій
Нова обкладинка для "Монстри не питають"
Я вирішила змінити обкладинку науково-фантастичної книги "Монстри не питають" Книга вже завершена і повний текст безкоштовно доступний за посиланням. Книга бере участь у конкурсі фантастики Код всесвіту &n
Травма фізична і психологічна
(Норман до травми) “— Невихована тварюко! — Рявкнув граф, кидаючи поводи Томасу й зістрибуючи з коня. Він підійшов близько до сина й подивився на затихлого хлопчика. — Пробач, татусю, пробач, пробач…
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше