Розбіжності виховання героїв
Вітання)
Сьогодні давайте поговоримо про розбіжності виховання. Так, я знову про цих двох, себто Степана та Артура з книги "Бути другом". Хлопці у нас виховувалися в кардинально різних умовах...ну я вже про це говорила. Що Артур ріс у заможній сім'ї, тому він у нас більш...ну не те, що культурний...більш інтелігентний чи що, а Степан більш простий...ну не даремно ж я його називаю дубиною(це все люблячи, повірте)). Артур у нас на людях соромиться їсти картоплю руками, Степану однаково на людей з цього приводу. Але зате Артур не соромиться носити жіночу сумочку)хі-хі...а Степан вважає, що то не чоловіча справа)))). І кожен з них правий по своєму, бо теплі спогади Степана можливо пов'язані з тим як він з мамою смажив картоплю у попелі, а потім руками то їв...смакота. А Артур хто зна чи ходив на такі пікніки, можливо його теплі спогади пов'язані з вечерею у затишному ресторані, де він спостерігав за тим як його мама акуратно розрізала картопелькою Ножиком, перш ніж з'їсти)))
Так, от сьогодні у розділі я зачіпаю деякі такі моменти, які для одного норма, а для іншого не дуже)) хоча то все звісно дуже відносно...ну і висвітлено у жартівливій формі). Але думаю ви зрозуміли про що я)). Так от чи є якісь штуки у вашій сім'ї...ну, наприклад якщо ви чоловік-дружина, чи подружки, які вам видаються дивними, а те , що вам ок...видається дивним для вашого друга)) Бо в мене таке було на початку сімейного життя))...зараз я вже до цього, мабуть, звикла...але чи ок, це для мене? Ну теж спірне питання))))
А ще я нарешті знайшла візуал Клавдії))
Ось така у нас вона жінка з холодним поглядом і дуже рішуче налаштована))
О...і фото звіт коменту)))
А що для вас норма, а що ні у поведінці людей?)
Ну, а так бажаю всім дійсно зустріти свої рідні душі, щоб навіть у побуті та ось таких культурних питаннях у вас завжди була гармонія))
Гарного вечора))
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВсе залежить від сім'ї, звички та вподобання прививаються змалку)) У житті завжди таке зустрічається) У мене теж із чоловіком на початку стосунків були помітні такі розбіжності) Наприклал, це стосувалося зокрема понять "чоловіча та жіноча робота", бо для чоловіка було нормально, якщо жінка вміє працювати з перфоратором, тощо, а для мене це було не прийнятно — це ж чоловічий інструмент))) Але ми ніколи з цього не роздували проблем, намагаючись зрозуміти та увійти в положення, дещо ще й досі залишилось, але, знову ж таки, гармонія для нас важливіша й ми не сприймаємо вподобання та звички один одної, як привід для сварок)) Не буває так, щоб все із людиною, від поглядів на життя, вподобань й до побутових звичок було ідентичним, але дуже важливо, щоб це не завдавало дискомфорту в стосунках і люди не сприймали це за проблему)
Марина Тітова, О так)) в нас вони є й досі))...мені здається працювати з перфоратором, то навіть не всі чоловіки вміють, не те, що жінки))
Тому дійсно завжди можна знайти якісь компроміси))дякую, що поділилася))
Мені здається, в парі це велика рідкість, коли обоє співпадають на сто відсотків. Все одно в кожного різне виховання та звички, які проявляються в дорослому житті. Щодо твоїх хлопців... кожен цікавий по-своєму)) От правильно пані Ніка нижче сказала: якби об'єднати риси, був би один ідеальний)))
Юлія Міхаліна, Таки так)) важко і мабуть і не треба, у всьому бути однаковими:)))
А щодо героїв, ну...так і добре, що не ідеальні:)) так ближче схожі на звичайних людей
У кожної людини свої межі, норми та стереотипи. Для когось - норм, а хтось божеволіє. Усі різні в тому й краса
Олеся Глазунова, Так, якби ми всі буди однаковими, було б скучно і не цікаво жити))
Якщо взяти частину рис Артура та об'єднати з певною частиною рис Степана, то був би ідеальний чоловік. Але в житті ідеальних не буває, принаймні мені такі не зустрічалися. Та й чоловік досить просто відносився до всього. Наприклад, хочеш, щоб взяв сумку чи подав руку, то треба було сказати про це. Таке виховання від батьків.
Ніка Цвітан, Погоджуюся, ідеальних нема ні в житті, ні мабуть в книгах:) на те ми люди. Теж таких не бачила))
І дійсно інколи треба сказати чи натякнути, або напряму вивалити, так би мовити, головне знайти підхід:))
Мені обидва хлопці до вподоби)) кожен по своєму классний зі своїми мінусами та плюсами)) від виховання звісно багато залежать, але характер у обох по своєму хороший, тому вони й подружилися))
На рахунок мого сімейного життя, то в мене чоловік був більш інтелігентний ніж я, але не у всьому)) теж з часом звикли до цих моментів одне одного)) головне бажання і любов))
Клавдію я приблизно так і уявляла)
Єва Лук, Ну так)) у кожного є щось своє:)) і добре і не дуже)).
А в мене навпаки з чоловіком)) я скажу, що я там культурна прям)) но наприклад мій брат відриє мені двері, пропустить таке інше, чоловік ні)). Бо в нього так не було в сім'ї. Впринципі мені то не дуже й треба, але інколи мені неприємно, що він вийшов, а треба було спочатку пропустити тих хто виходить....ну таке, ніби нічого такого, але я часом про це думаю)))
Ну а Клавдія мені теж так уявляється в голові)))
Норми - річ така відносна, чесно кажучи))) Хтось їх навигадував колись, щоб вирізнятись на тлі інших, й заявив, що так має бути. А чому? Ну, з деякими я згодна, особливо, коли то стосується правил гігієни)) А от та кількість виделок й ножиків для кожної окремої страви?! Та яка різниця, якою виделкою я буду їсти? Чи від цього я гіршою стану? Чи їжа зіпсується? Це вже, як на мене, з розряду снобізму))) Руками я можу їсти хіба на природі картопельку з вогню))) Смакота! Але не в ресторані))))
Інна Турянська, :)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати