Для мене теж звуки, але не музики, а звуки природи: вітер в листі дерев, шум води в річці, навіть звуки грому. А ще дорога на самоті й неважливо чи піша прогулянка, чи автомобіль, чи потяг.
Для мене музика - це фон під який я пишу. Натхнення скрізь. Кава зранку, якою я мала необережність обпекти губу; відсутність світла розкриває більше думок; лайка сусідів крізь стінку теж надихає... Я спостерігаю і надихаюся.
Залежить від того, що я хочу написати. Якщо трилер — важка музика, а якщо фентезі — п/ф. Якщо ж жахи — згадую колишнього (вибачте, не втрималась, щоб не пожартувати).
Ірина Скрипник, Доречі, музика дійсно дуже впливає. Але в мене якесь спотворене сприйняття))) я можу слухати Петрівну і уявляти містичну сценку. Можу слухати Slipknot і писати любовну сценку. Якось так)))
Привіт!
Щось колись таке подібне обговорювали.
Особисто я вважаю, що ми, письменники (або я просто приписав себе до них), як губка або гриб. Ці дві «штучки втягують в себе все, що навколо. Музика, фільми, емоції, подорожі, тяжка робота, сварки, сміх, сусід з перфоратором. Все! І коли цей мікс і голові закипає, ми трошки посолимо, помішаємо і зробимо вогонь на мінімум. А далі.. далі, Ви створюєте Це!
Головне бути відкритим, звертати увагу на все, сприймати це все! Ух. Аж захотілось щось дописати)
Я люблю спостерігати за людьми. З них малюю своїх героїв. Слухати їх розмови. З цього народжуються діалоги. Дивитися на їхні жести і міміку, звертати уваги на деталі одягу і прикраси.
А ще, я люблю подорожувати. Це дає нових вражень.
Але найбільшим натхненником наразі є море.)))))
Ось і довгоочікуваний ⭐фінал марафону дарк романів.⭐ Першого для мене у ролі організаторки. Величезне дякую всім учасникам, всім, хто слідкував, долучався, підтримував. Ви котики. ❤️❤️❤️ Я намагалась
Вітаю спільното, Вперше знаходжусь, мʼяко кажучи в трансі від прочитаного, і саме тому не можу промовчати.... Прочитала повністю твір автора Іван Павелко "Смертельний досвід 18+" https://booknet.ua/book/smertelnii-dosvd-b450442і
Якщо дійсно мене завтра знесуть, по проханню "захисників Світлих Місій", то це буде мій фінальний акорд з яким Ви мене запамʼятаєте..і я тихо піду у небуття....а може й ні....час покаже..
Сьогодні я дописала книгу?
Герої тріпали мені нерви, роман зажив своїм життям, автору взагалі слова не давали: записуй і все)) Слідкуй і ридай. Ось приблизно так і народилася книга "Ел" ⋆⁺₊⋆ ☾⋆⁺₊⋆ Вона неочікувано
Перший подих веж відбувся й почалась друга хвиля «Чорних первоцвітів» від Ольхи Елдер! Рада приєднатись до авторів, які показали свої історії похмурого кохання, ненависного тяжіння та забороненої пристрасті.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДля мене теж звуки, але не музики, а звуки природи: вітер в листі дерев, шум води в річці, навіть звуки грому. А ще дорога на самоті й неважливо чи піша прогулянка, чи автомобіль, чи потяг.
Хелен Куб, А я просто божеволію від звуків вогнища!
Для мене музика - це фон під який я пишу. Натхнення скрізь. Кава зранку, якою я мала необережність обпекти губу; відсутність світла розкриває більше думок; лайка сусідів крізь стінку теж надихає... Я спостерігаю і надихаюся.
IRMA SKOTT, Ооо! Саме це я теж написав) Згоден з Вами!!!
Залежить від того, що я хочу написати. Якщо трилер — важка музика, а якщо фентезі — п/ф. Якщо ж жахи — згадую колишнього (вибачте, не втрималась, щоб не пожартувати).
Ірина Скрипник, Доречі, музика дійсно дуже впливає. Але в мене якесь спотворене сприйняття))) я можу слухати Петрівну і уявляти містичну сценку. Можу слухати Slipknot і писати любовну сценку. Якось так)))
Привіт!
Щось колись таке подібне обговорювали.
Особисто я вважаю, що ми, письменники (або я просто приписав себе до них), як губка або гриб. Ці дві «штучки втягують в себе все, що навколо. Музика, фільми, емоції, подорожі, тяжка робота, сварки, сміх, сусід з перфоратором. Все! І коли цей мікс і голові закипає, ми трошки посолимо, помішаємо і зробимо вогонь на мінімум. А далі.. далі, Ви створюєте Це!
Головне бути відкритим, звертати увагу на все, сприймати це все! Ух. Аж захотілось щось дописати)
Натхнення не потрібне, коли ти бачиш історію на власні очі та проживаєш її разом з ними...
Я люблю спостерігати за людьми. З них малюю своїх героїв. Слухати їх розмови. З цього народжуються діалоги. Дивитися на їхні жести і міміку, звертати уваги на деталі одягу і прикраси.
А ще, я люблю подорожувати. Це дає нових вражень.
Але найбільшим натхненником наразі є море.)))))
Галина Левтер, Згідна з вами. 70% образів моіх героїв - це справжні люди✨
Прокручування і візуалізація улюблених сцен з книжок в голові
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати