Для мене теж звуки, але не музики, а звуки природи: вітер в листі дерев, шум води в річці, навіть звуки грому. А ще дорога на самоті й неважливо чи піша прогулянка, чи автомобіль, чи потяг.
Для мене музика - це фон під який я пишу. Натхнення скрізь. Кава зранку, якою я мала необережність обпекти губу; відсутність світла розкриває більше думок; лайка сусідів крізь стінку теж надихає... Я спостерігаю і надихаюся.
Залежить від того, що я хочу написати. Якщо трилер — важка музика, а якщо фентезі — п/ф. Якщо ж жахи — згадую колишнього (вибачте, не втрималась, щоб не пожартувати).
Ірина Скрипник, Доречі, музика дійсно дуже впливає. Але в мене якесь спотворене сприйняття))) я можу слухати Петрівну і уявляти містичну сценку. Можу слухати Slipknot і писати любовну сценку. Якось так)))
Привіт!
Щось колись таке подібне обговорювали.
Особисто я вважаю, що ми, письменники (або я просто приписав себе до них), як губка або гриб. Ці дві «штучки втягують в себе все, що навколо. Музика, фільми, емоції, подорожі, тяжка робота, сварки, сміх, сусід з перфоратором. Все! І коли цей мікс і голові закипає, ми трошки посолимо, помішаємо і зробимо вогонь на мінімум. А далі.. далі, Ви створюєте Це!
Головне бути відкритим, звертати увагу на все, сприймати це все! Ух. Аж захотілось щось дописати)
Я люблю спостерігати за людьми. З них малюю своїх героїв. Слухати їх розмови. З цього народжуються діалоги. Дивитися на їхні жести і міміку, звертати уваги на деталі одягу і прикраси.
А ще, я люблю подорожувати. Це дає нових вражень.
Але найбільшим натхненником наразі є море.)))))
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
Дорогі читачі, З великим задоволенням оголошую про початок публікації другої книги з серії хронік Треурану під назвою "Треуран. Тіні над пісками". Ваша підтримка та відгуки на першу книгу, "Прокляті землі
Знижка на дану історію! Розлучення. Врятуй нас. Все виявилося обманом. Мій щасливий шлюб. Ідеальний чоловік. Це все лопається як мильна бульбашка і збиває з ніг. Єдине, що змушує посміхатися, це моя маленька дочка, заради
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДля мене теж звуки, але не музики, а звуки природи: вітер в листі дерев, шум води в річці, навіть звуки грому. А ще дорога на самоті й неважливо чи піша прогулянка, чи автомобіль, чи потяг.
Хелен Куб, А я просто божеволію від звуків вогнища!
Для мене музика - це фон під який я пишу. Натхнення скрізь. Кава зранку, якою я мала необережність обпекти губу; відсутність світла розкриває більше думок; лайка сусідів крізь стінку теж надихає... Я спостерігаю і надихаюся.
IRMA SKOTT, Ооо! Саме це я теж написав) Згоден з Вами!!!
Залежить від того, що я хочу написати. Якщо трилер — важка музика, а якщо фентезі — п/ф. Якщо ж жахи — згадую колишнього (вибачте, не втрималась, щоб не пожартувати).
Ірина Скрипник, Доречі, музика дійсно дуже впливає. Але в мене якесь спотворене сприйняття))) я можу слухати Петрівну і уявляти містичну сценку. Можу слухати Slipknot і писати любовну сценку. Якось так)))
Привіт!
Щось колись таке подібне обговорювали.
Особисто я вважаю, що ми, письменники (або я просто приписав себе до них), як губка або гриб. Ці дві «штучки втягують в себе все, що навколо. Музика, фільми, емоції, подорожі, тяжка робота, сварки, сміх, сусід з перфоратором. Все! І коли цей мікс і голові закипає, ми трошки посолимо, помішаємо і зробимо вогонь на мінімум. А далі.. далі, Ви створюєте Це!
Головне бути відкритим, звертати увагу на все, сприймати це все! Ух. Аж захотілось щось дописати)
Натхнення не потрібне, коли ти бачиш історію на власні очі та проживаєш її разом з ними...
Я люблю спостерігати за людьми. З них малюю своїх героїв. Слухати їх розмови. З цього народжуються діалоги. Дивитися на їхні жести і міміку, звертати уваги на деталі одягу і прикраси.
А ще, я люблю подорожувати. Це дає нових вражень.
Але найбільшим натхненником наразі є море.)))))
Галина Левтер, Згідна з вами. 70% образів моіх героїв - це справжні люди✨
Прокручування і візуалізація улюблених сцен з книжок в голові
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати