«луска драконячого серця». Дракон-мільярдер?)

Вітаю, місяченьки! В світлої пані Лариси Бондарчук проходе флешмоб під величною назвою «Дракон-мільярдер». І як, скажіть мені, я могла пройти повз? Га? 

AD_4nXe3xz9D7emsDCfRtpDQ5UJ8vh0EUQ_F3YQRuWW8_fQhI9Al5f6MWqMWFoxmzw84VFGJ98yqPdKNSph8_wjmFoWRlAH9MslQOpX4xrDjK2a-mCRHE8ihH8qldRy590I-3k5KZPcbuzg5GBFhLagH-x6miBP8?key=LeVjtjuTziymdcuFUAmqYA

Тож зустрічайте мого дракона-багатія, а також Володаря світу драконів – Уелса Мільярдського! Що ж з ним трапилось дізнаєтесь після прочитання мого оповідання;) І навіщо пану Уелсу потрібно буде йти до чарівної крамнички?) Скоро дізнаєтесь! 

 

Уривочки з історії: 

 

Що ж, починати цю дивну історію я б залюбки почала, та не можу цього зробити не назвавшись. До вашої світлої уваги Валенсія Стротігаурд! Найщиріша (в окремі часи), найкрасивіша (якщо не звертати уваги на товсті круглі окуляри та ластовиння з тим рудим, хай йому грець, волоссям) та найсильніша чарівниця усього світу Вальд! 

 

  Оплески, звісно, в студію пізніше, а зараз таки варто починати. Бо якраз через три години завершиться моє покарання у величезній годинниковій башті, через стукіт годинника в якій, почала боліти голова. Опинилася ж тут ду-у-уже випадково. Просто одному графу випадково (на хвилиночку (!)) змінила волосся на їжачі голки. Та й він добренький! Сам, хай йому грець, попросив чогось нового та красивого, аби його дружина-перевертень їжак повернулася. 


 

«Вітаю вас! 

Люба Валенсія Стротігаурд, отримала ваш лист доволі швидко. Пошта за допомогою казанка, звісно, швидше передає послання… Проте лемчатки не володіють такими здібностями. Тож, сподіваюсь, Чуприло не приніс вам зайвого клопоту.» 

 

  Я злісно поглянула на кота, що вже розвалився на моєму, хай йому грець, ліжку. «Не доставив», – подумала до себе, повернувши увагу до листа. 

AD_4nXfynTySaAxfRBpKcB8LaUPoyC5nc__s5q1LNMwNsN5M4inYv8l1IIo7mraPrwJ-9V93Tvl3WFENUltSRmF4hirxTCiUIBkVtkG2rVOvZWDIWuDiLYB2vC7OdpZBwOgrDVfy1IXQUwn_2JFWoCkHhdV-GKH-?key=LeVjtjuTziymdcuFUAmqYA

На поличках (окрім баночок) стояли дивні старі книги з пожовклими сторінками. На їхніх обкладинках були такі заголовки, як от: «Як вилікувати жаб’ячу лихоманку», «Як провчити злих гномів без магії», і такі образливі томи, штибу: «Приручити дракона за місяць? Легко!», або ж «5 способів обернути дракона на ропуху». Останній неабияк налякав бідного Мільярдського. Через це він навіть трохи позадкував, та впершись хвостом об щось тверде, зупинився. 


 

Тож запрошую вас до прочитання! Не забудьте натиснути вподобайку та написати коментар!;) Буду чекати ваших емоцій від мого першого оповідання про драконів))) (Хай йому грець, ніколи не писала раніше про драконів) 

Усього найкращого! 

 

Просто Віка) 

 

Або дівчинка

з кишенею пригод) 

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
01.09.2024, 21:36:00

Пройти повз марафон неможливо ))
Чудово, що долучилися )))

Віка Лукашук
02.09.2024, 07:42:48

Олеся Глазунова, Дякую:) Й справді неможливо не долучитися)

avatar
Ірина Скрипник
01.09.2024, 17:08:01

Вітаю, тепер ви одна з нас :) До речі, ви так почали, що я думала, що історія буде значно довше.

Показати 12 відповідей
Віка Лукашук
02.09.2024, 07:42:24

Ірина Скрипник, Дивилася:) Тож має сподобатись)

avatar
Ньюбі Райтер
01.09.2024, 15:00:46

Дійсно дуже поетично написано і мелодійно! Молодчинка! Так тримати!

Віка Лукашук
01.09.2024, 15:01:52

Ньюбі Райтер, Як приємно) Щиро вам дякую!!!

avatar
Олівія Дейлі
01.09.2024, 13:08:58

Ваууу..... Дуже красиво написано ❤️ Дарма ви досі не писали про драконів )

Показати 3 відповіді
Віка Лукашук
01.09.2024, 13:25:56

Олівія Дейлі, Дякую❤️

Інші блоги
Знижка на вулканічне кохання!
Вітаю, любі читачки і читачі! Сьогодні діє знижка на мій еротичний любовний роман «Вулкан для Венери»! Запрошую до цієї палкої любовної історії! Уривок: — Ми домовлялися, що ти не мелькатимеш
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі. Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше