Не бійся сказати добре слово, бійся сказати зле)
Вітання))
Так, давайте сьогодні поговоримо за коментарі). Я знаю, що ця тема на Букнеті уже піднімалася разів 150, і я туди ж, ага))))
Постійно побутує думка, що слово це зброя, яка може вбити. Вбити не просто талант, бажання, хотіння щось робити, але може й знищити саму людину. І це я зараз говорю навіть не в переносному значенні. В законні ж є стаття про доведення до сам****ства? Тобто слова дійсно можуть вбивати, впиватися як голки і руйнувати зсередини, адже вони теж народжуються всередині. Десь там у нашій свідомості. Думка зодягається в букви й народжується слово, але чи не помирає в цей час інша людина?
Так от, якщо слова мають силу вбивати, то оживляти вони теж, мабуть, вміють? Бо ось людина крутить в собі нескінченний моток слів сказаних в її сторону, і думки ці обплутують її, тиснуть...людині бракує повітря і вона починає задихатися. І можливо навіть задумується про смерть? Аж ось приходить інша людина, і слова її кардинально інші, вони теж можуть бути гострими...ну от як ножиці, але ножиці ці ріжуть не людину, а ті нитки слів. Слово за слово...слово на слово. І людина починає оживати, їй повертається дихання...ба більше відкривається нове дихання, і замість того, щоб пригати з мосту, вона летить, окрилена словами.
Ну це все звісно алегорії, але думаю суть зрозуміла) І наступне запитання) як ви думаєте для чого автори пишуть книги? Ну от навіщо їм то...сидіти строчити ці букви, слова, речення, абзаци. Сидіти вночі з третьою кавою, щоб дописати розділ. Боротися з тими хто в них не вірить, хто каже та кому це треба взагалі твої книги. Для чого їм колекціонувати у своїй голові тисячі букви, щоб перетворити їх на слова. А потім ті слова впорядкувати, оживити емоціями, можливо пережитим чи тим, про що мріється. Для чого їм відкривати частинку своєї душі, свого світогляду. для чого писати ті всі слова....а насправді все банально просто...
Люди пишуть ці всі слова, щоб отримати слова натомість)) Так, ось так все просто. Автор може написати 300 тис. символів, щоб хтось написав йому бодай 3 слова вдячності, чи захвату. Просто, щоб отримати добре словечко=)). Так, можливо є винятки, комусь треба гроші чи реалізація, чи популярність...але повірте інколи один добрий коментар когось підштовхне писати далі, когось можливо не закинути письмо.
Якщо чесно...я сама рідко коли писала коментарі. І не розуміла їх важливості для творця, поки сама не почала писати. Я могла цілий день слухати один трек, а в результаті навіть не ткнути лайк його виконавцю, про комент навіть не задумувалася. Зараз я говорю взагальному, не лише про Букнет) Бо тут я вже стараюся таки завжди написати автору комент), але десь поза межами цього мені все ще важко це робити)). Я люблю слухати пісні DOVI, вони завжди надихають мене писати, під них я можу обдумати сюжет, і просто відпочивати. Тому давайте...я вийду з цього стану не письма коментарів і напишу комент під його піснею)). А в наступному блозі вам відзвітуюся, щоб не було мені дороги назад)))
Ну і для чого я накатала тут стільки букв)), щоб заохотити всіх нас говорити добрі слова комусь)) Не просто чекати, що хтось скаже їх нам, а й говорити самим. Я думаю написати улюбленому автору 10 слів на розділ у десять тисяч слів, це ж не проблема, правда)) Тому якщо у вас є така книга, пісня, автор, якого ви прочитали мовчки й навіть не ткнули зірочки й не сказали добре словечко, то зробіть це. Можливо цей автор чекає цього вже давно, він окрилив вас, а ви окрилите його))))
Ну і на кінець є така мудра цитата, "що в серці людина, те говорять уста". Якщо в серці вашому слова вдячності, то треба їх вийняти звідти, ну але якщо там якась гнилизна...тоді вже ладно, краще захлопніть цей саркофаг))) Ну я жартую))).
Ну всьо...мій філософський блог завершується)))))) гарної вам ночі, гарних вам коментарів, гарних вам слів і снів.
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯкий гарний блог та які влучні слова, Іннусь))❤️
Юлія Міхаліна, Дякую❤
Хороша моя :)
Інна Турянська, ❤️❤️❤️
О так! Розумію, як ніхто. Іноді, коли бачу статистику, думаю — чому читають, а поставити зірочку бодай, руки не доходять? Адже це всього на всього банальна вдячність автору за його роботу, та підтримка. Та й взагалі, я зараз намаюся коментувати глави тих, кого читаю, досить розгорнуто, так як розумію сама, як автор, як сильно ці слова надихають та дають крила. Хоча й читаю зараз всього дві книги через відсутність часу (твоя — одна з них), але маю намір, коли час трошки звільниться, більше читати та коментувати. Це завжди дає наснагу йти далі і робить когось хоч трошки щасливішим..)
Єва Лук, Так і є)) не знаю, може дійно не бачать в цьому необхідності(
Дякую тобі, що читаєш мене)) люблю твої коменти, рада, що познайомилася з тобою;)
Дякую за цей блог! Погоджуюся з вами❤️
Тетяна Вітер, І вам дякую, Тетяно❤
Що ж поробиш, люди в основному ліниво поїдають контент...) Гірка правда на всіх платформах((
Ханна Трунова, На жаль...на жаль)) так і є:)
Слово це справді зброя...
Особливо, якщо це слово - лопата =D
Дмитро Євтушенко, :))))
Дуже хорошу тему ви підняли, пані Інно. Коментарі для письменника, то половина успіху. Й звісно кожен з нас повинен почати з себе. Як читача. Натхнення вам)❤️
Лада Короп, О так, отримати коментар від звичайного читача, а не автора то дійсно золото:))
В саму душу, Інночко! І я колись не розуміла, й навіть ніяковіла написати коментар)) Я й перший блог написати боялась. Зареєструвалась у квітні, а блог знайомства видала десь у червні, ще й страшенно боялась це робити. І як же я вдячна всім, хто залишив під ним коменти! По собі знаю, як коментарі окриляють й надихають)) Я спочатку могла писати по главі на тиждень. Але зараз, коли я бачу відгук читачів, мене совість замучить не дати щоденного оновлення))) Виходить: чим більше коментів - тим більше рушійна сила для автора))) Та й не тільки автора. Маєш рацію: словами багато чого можна зробити))
Лара Роса, ❤❤❤
Чудова тема блогу ❤️
Я також досі не писала коментарі, або ж робила це дуже рідко.
Зараз ж все змінилось, я стараюсь підтримувати як і досвідчених авторів, так й початківців ❤️
По собі тепер як приємно отримувати зворотній зв'язок, коли твоєю книгою захоплюються. Тож стараюсь подарувати частинку своєї радості й іншим )))
Олівія Дейлі, Ну от я думаю, що не так важливо яка аудиторія в автора мала чи велика, добрий комент точно не буде зайвим, хоча важко сказати за усіх:). Особливо якщо комент щирий це відразу відчувається.
Дякую ❤
Дійсно доречно, дійсно в точку. Але доволі не реально у виконанні.
Я вже давно помітив, що якщо хочеться «нагадити», поскаржитись, написати гнівне фее чи пожалітись - це люди роблять з задоволенням, аж черга шикується. А от написати подяку чи щось приємне, заохочувальне і тд - всьо, руки відвалюються)
То ж, я повністю вас підтримую і теж хочу волати - та напиши ж ти просто -«дякую, прикольно», чи «сподобалось, порекомендуйте щось таке ще», або багато іншого. Не обовʼязково прям романи в коментарях лишати чи вірші вигадувати.
Хух. Інна, коротше, підтримую)))
Інна Турянська, @->—
Інночко, який чудовий блог:))) Все так, з усім погоджуюся:) І навіть намагаюся писати коментарі під кожним прочитаним розділом. А твоїх коментарів я взагалі дуже й дуже чекала, коли публікувала оновлення:)))
Катерина Федоровська, Дякую, Катю. Останнім часом теж стараюся))
Ну а мені дійсно було цікаво читати тебе і любила писати коменти:))
Оу, який доречний блог!)))
Погоджуюся з кожним сказаним словом, хоча й сама тільки нещодавно почала розуміти усю силу тих коментарів, раніше і я не надто вилізала, мовчечки відсиджувалася в тіні, та й під своїми творами нікого не заохочувала коментувати. Спитайте тепер, чому? ':-)
Хоча траплялися мені на моєму шляху такі автори, які не надто бажали йти на контакт з коментаторами, може то вони відважують у читачів бажання лишати відгуки?)
Тетяна Овчіннікова, Мені здається, що якщо не всі, то більшість авторів точно сприймають своїх героїв не просто як збірну букв, а як реальних живих людей, і не важливо який жанр пише автор))).
Тому дуже круто коли ними хтось цікавиться))
Підтримую))) Теж раніше не розуміла значення коментів, зате зараз стараюсь коментувати більше, відмічати книги вподобайками. Гарну тему підіймаєте. Нехай і згадувалась ця тема, але повторити не завадить. Автор надає можливість прочитати книгу, тож подаруйте автору вдячність через коментар чи "сердечко")
Ніка Цвітан, Так, ткнути сердечко то одна секундочка)),ну коментар то вже довше написати)), але теж не важко думаю, порівняно з масштабами книги, яка сподобалася))
Інночко, все правда, від першого до останнього слова!
Ми прагнемо слів від читачів, бо ми віддали їм багато своїх!
Коментарі дуже важливі! Я завжди пишу коментарі під книгами, які прочитала чи читаю. Знаю, як автор їх чекає.
І лайкаю музику, і в соцмережах намагаюся писати. Адже для нас хтось щось написав, зробив, а ми наче пройшли повз. Ще й використали для себе і не подякували!
Дякую, сонечко. Ти чудова авторка!!! А блоги в тебе просто диво!
Ми тебе любимо! ❤️
Лариса Бондарчук, От і я бачу, що таки важливо для автора. І слугує найкращим стимулом)) та й взагалі для людей)))
І вам дякую за добрі слова ❤
Чудові слова!))
Іра Сітковська, Дякую))
Інно, що за настрій ?)))
Це через те, що хтось какулю надіслав ?)))
Ми тебе любимо і обіймаємо.
Олеся Глазунова, Ахах)) вже сказали хто поставив і за що:))) я б теж за то какулю поставила)))
Чудовий блог, мотивуючий. Було б непогано, якби його прочитали хоча б 100 людей. Тоді щось таки почне змінюватись
Ірина Скрипник, Дякую, Іринко))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати