Усім вітання, мої любі читачі!

Як ваші справи? У мене, зізнатися, намітилися деякі зміни. Сиділа тут, розмірковувала про сенс життя, про творчі муки і про те, як же все-таки складно іноді змусити себе сісти за комп'ютер і почати творити контент у соц.мережі. І знаєте, що я вирішила?

Так, я вирішила зайнятися редакцією старих творів! 
Чесно сказати, як і багато авторів, я ніколи не буду задоволена рукописами, але, сподіваюся, це РЕАЛЬНО остання редакція.
А взагалі, уявляєте, які там скарби можуть ховатися? Неопубліковані розділи, недописані сюжети, діалоги, які я б зараз написала по-іншому... Загалом, попереду велика робота, але я сповнена ентузіазму.

А як щодо нової книги?
Уже в процесі написання. Але ось із періодичністю виходу розділів, я поки що не визначилася. Усе залежить від того, наскільки швидко я впораюся із самостійним редагуванням і наскільки часто мій головний редактор-критик буде прихильною до мене. Тож, приготуйтеся до сюрпризів! Можу сказати одне: нудьгувати не доведеться. 

Як у вас минають дні? Що нового у вашому житті? Діліться своїми історіями, думками та ідеями. Мені завжди цікаво дізнатися, що відбувається у вас. А ще, зізнавайтеся, хто теж іноді відкладає роботу над новим проєктом і повертається до старого? Давайте підтримувати один одного в цій нелегкій справі, хехех

Вибачте, якщо когось засмутила своїми несподіваними планами. Я розумію, що ви чекаєте на нові книжки, нові розділи з нетерпінням, і я дуже намагаюся вас не розчарувати. Але обіцяю, що триматиму вас у курсі всіх подій і радуватиму новими історіями.

Зникати я не буду, і вже точно не покину акаунт. Я, напевно, теж скоро буду ретельно вести Instagtam. Буду викладати фото своїх сніданків і розповідати про те, як я ходжу в магазин... Загалом, ви можете стежити за мною в Instagtam (якщо не брати до уваги сон, їжу і рідкісні моменти просвітлення, я, звісно, постараюся викроїти час для соціальних мереж).

А поки що, давайте поспілкуємося! Що б ви хотіли прочитати насамперед: класику відомих авторів чи щось сучасне?

З нетерпінням чекаю на ваші коментарі!

З ніжністю та увагою, ваша Шенна Кахрет.

P.S. А ще я замислилася: чому, коли я знаходжу щось загублене, мені одразу ж стає потрібно щось інше? Така суміш думок...