Завершення і анонс новинки

Вітаю!

Сьогодні завершилася ще одна моя історія — "Академія Лідеван. Громова сила"

Вона писалася майже 2 роки, був час, коли я втомилася від неї, але як то в мене завжди буває під кінець книги — я знову нею прониклася. І тепер мені трохи жаль залишати своїх героїв. 

Я поки що нічого не планую щодо цього цикла, але все ж, думаю, що ще повернуся до цих героїв. Можливо, не з великою книгою, а з коротким оповіданням. Побачимо. В будь-якому випадку про героїв ви ще почуєте в циклі "Академія Мірравель", адже вони пов'язані. 

Також хочу розповісти про майбутню новинку. 27 серпня я почну публікувати ще одну книгу про академію магії, ідея якої виникла рік тому і над якою я потрохи працювала весь цей час. Мене дуже захопила ця історія і, сподіваюсь, вам вона теж сподобається. Поки що ділюся тільки обкладинкою, залишаючи простір для фантазії. :)

 

Тихої вам ночі!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Арія Вест
19.08.2024, 23:57:21

вітання із завершенням книги) завжди важко залишати героїв, з якими була протягом довгого часу) але і їх пора відпускати у "вільне плавання")))

Інші блоги
Про неприємний авторський вибір
Сиджу я ось останні дні й думу думаю про вельми неприємний вибір. Я вже розумію, що одного персонажа мені, швидше за все, доведеться вбити (на жаль, їх буде більше ніж один, вибачте, але доля інших не викликає вже питань).
♔"Спадкоємиця"♔ отримала нову обкладинку
Ще у квітні визріла ідея написання роману-фентезі-детективу "Спадкоємиця крізь час". На відміну від інших книг, вона для мене одразу стала особливою, але й суперечливою. Першим питанням була назва, і до початку
Візуал до роману «печать тіні» Розділ 4
ЛИШЕ ОДИН КРОК
Токсична похвала. Смерть ненародженого автора.
Багато хто пише роками, має свій унікальний стиль, тисячі підписників і фірмові прийоми, якими закручує сюжет у таку спіраль, що навіть Галактика Плойка нервово курить осторонь. Поруч із ними свій шлях починають новачки.
Брати такі різні...
— Ніко, куди ти пропала! — гарчить батько в слухавку, коли я нарешті добираюся до телефона. — Вибач, таточко! Трохи перебрала вчора… — Обнагліла ти, донечко! — у тон мені відповідає батько. — Здається,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше