Бачили вчорашню проду? 

 

— Навіть не уявляєш, чого мені вартує стримуватись, коли ти дивишся на мене такими очима... — чоловік випрямився, миттю натягуючи на себе светр і направляючись на вихід. — Одягни його,  а я поки що піду приготую нам хоча б кави.

— Хоч би поцілував, — ображено буркнула, розстібаючи на собі сорочку за спиною Рейна. Він на якусь мить повернувся на голос, зачепився поглядом за виріз й вкрай повільно заплющив очі.

— Боюсь, якщо я тебе почну цілувати, то місцем злочину стане ця квартира, — голос чоловіка опустився й спокусливо продовжив перераховувати. — На найближчі пів дня, з перервами на їжу, щоб у жертви були сили якомога довше залишатися жертвою.

— Щось мені підказує, жертва була б зовсім не проти, — ще один гудзик виліз з петлі, оголюючи ключиці. Шкіра вкрилась від холоду сиротами. 

Перша частина безкоштовнох дилогії