Привіт, любі читачі! 2 місяця тому моя мама зламала дві руки, тож цей час була змушена присвятити її одужанню. Зараз все добре, реабилітація проходить успішно, і мама стала вже майже повністю самостійною. 

Звісно моя зайнятість відобразилась на творчості. Я не писала й не публікувала нових творів. 

Та все ж я щоденно оновлювала сторінку букнету й аркушу, й раділа кожному новому читачу й кожному перегляду. 

Дякую, що читаєте мене. Знайте, немає приємнішого почуття для письменника, ніж коли його читають.

До кінця серпня маю намір кинути всі свої сили на написання однієї особливої для мене історії. І як ви могли здогадатись, вона на основі мого сну=) Я подам його одразу на два конкурси. 

У вересні ж мене чекає моя книга. Її треба дописувати, і дуже шкода, що так вийшло, що я не змогла цього зробити влітку. 

Сьогоднішнє коротеньке оповідання, що я виклала - я писала для одного електронного журналу. 

Його не взяли. Тож з чистою душею викладаю його вам. Воно сонячне й добре. Я б сказала з нетиповою атмосферою для мене. 

І все ж воно мені симпатичне. Сподіваюсь, сподобається і вам.

Його ідея взята з свідомої фантазії, а не зі сну. 

Чесно кажучи, в мене навіть з'явилась ідея відзначати обкладинку твору якимось значком, який свідчитиме, що історія написана завдяки сновидінню. Не знаю чому, та для мене це важливо)