Продовження на "Есміну" на сайті. Тепер точно) ідіть читайте. Далі прода буде стабільніше викладатися.
— Воно і видно. Не підготував собі крижану ванну? — мої слова були сповнені сарказму, але злитись по справжньому не виходило. Чомусь було шкода його. — Чи ти надаєш перевагу більш вишуканій смерті?
— Ти шоб знала, — почулося іронічно в напівтемряві. — Мрію про кремацію. Щоб розвіятись по світу попелом, пробиратись у легені живим істотам та отруювати їхнє життя й надалі.
— Поцілуй мене... хоча б у щоку.
Її очі миттєво округлюються.
— Що?
— У щоку, — невинно повторюю. — За те, що встиг довезти тебе до роботи.
— Артур...
— Один маленький поцілунок. І все.
Вона кілька секунд дивиться
Дорогі читачі! Сьогодні я опублікувала свою нову історію з поетичними вставками під назвою «Взяла вона крила». Прошу вибачення за технічні помилки у форматуванні тексту. На жаль, через те, що працюю над книгою виключно
Друзі, підготувала для вас невеликий комікс за фіналом “Обраниці Червоного Дракона” ❤️ У ньому кілька милих моментів із завершення книги — теплих, ніжних і трохи драконячих, куди ж без цього. Обережно: якщо ви
Привіт, мої любі Спокусники! "Шалена ніч у Нью-Йорку" зараз безкоштовно! Поспішайте прочитати. Доки він оглядав веранду, я думала про нашу розмову, про те, як він все прийняв, яким теплим був його погляд і як
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати