Знижка на "Примусь мене повірити")

Вітаю! Любі читачі, у нас знову знижка)) Цього разу на книгу з гарячого циклу про поліцейських;)

Пристрасно, гостро, гаряче

 У тексті є: відважний герой, запальна героїня, дуже відверто

***

 Я обманула його. Хмовчала про страшну таємницю, боячись впасти в очах коханого. Мій страх бути відкинутою виявився сильнішим за правду. І це стало фатальною помилкою.  Коханого чоловіка вбили на моїх очах, а мене насильно забрали.

 Я ніколи собі цього не пробачу. Але виявилося, мої душевні катування – це не найстрашніше. Він вижив. І повернувся по мене, щоб вирвати з лап звіра. Не для того, щоби любити. А змусити сповна заплатити за мою безрозсудну брехню.

 - Ось. 

 Важка папка шльопнулася на тумбу, заглушаючи мій маленький схлип. Я стояла біля краю вікна, боком, захисно обіймаючи себе і дивлячись у маленьку ділянку по діагоналі. Периферійним зором відчувала на собі пропалюючий погляд Доріана, але не знаходила в собі сили подивитися на нього.  

 Краєм ока я зиркнула на кинуту папку, не бачачи в її контурах нічого знайомого. 

 – Що це?  - спитала, тільки після цього наважившись підняти на Доріана погляд. Пасма його волосся вже висохли на відміну від моїх очей. 

 - Досьє на твого чоловіка, - відповів він, продовжуючи дивитися на мене так само, як і на хвилину раніше. - Хотіла гарного життя, Мелісо? Ходити в дорогих ганчірках, розважатись і ні в чому собі не відмовляти? Тільки якою ціною, тебе не бентежило? 

 Я відчула, як невидимий кулак вдарив у живіт. 

 - Про що ти кажеш? - Сказала на одному видиху.

 Доріан дивився прямо, не руйнуючи непроникність. 

 - На його руках щонайменше шість вбивств. Три нелегальні бізнеси, підроблена документація та постачання наркотиків, - він зупинився, але цього було мізерно мало для того, щоб я усвідомила сенс. - То як це, жити на брудні гроші, Мелісо? 

 Всередині мене все похололо.

 – Я цього не знала! - у розпачі вигукнула, відчувши печіння сліз. - Боже, Доріане, прошу тебе! 

 Я кинулася до нього і, затремтівши, повиснула на його шиї, хапаючись як за останню рятівну ниточку. За мить він видав видих і вчепився в мої зап'ястя, щоб відліпити мої обгорнуті кільцем долоні навколо своєї шиї.

 - А тепер назви мені хоч одну причину, чому я маю тобі вірити, - видихнув він мені в губи, втискаючи пальці в мої зап'ястя. 

 - Та тому що я люблю тебе!