Додано
15.08.24 22:09:13
Які мрії ви покинули!.
Ми забуваємо не тільки згадки але й себе..
Віталій Довгомеля
16
відслідковують
Інші блоги
Чи можна пробачити себе за те, що неможливо змінити? ✨ Друзі, хочу поділитися з вами чимось дуже особистим. Я працюю над новою історією, яка виросла з одного запитання: «Що, якби ваша пам'ять була не прокляттям, а єдиним
Кілька днів мене тут майже не було - видавала сестру заміж )))) Тож була трошечки зайнята святом, підготовкою і всією цією весільною метушнею. А тепер вже збираю валізи, бо завтра вирушаю до океану. Сподіваюся, шум
Ну і що, що шлюб фіктивний? Подивіться тільки, як вони разом виглядають! Але є одне маленьке правило фіктивного шлюбу: ніхто не повинен здогадатися, що він фіктивний. Цікаво, чи зможуть вони дотриматися цього правила? Моя
Зранку ще навіть не думала, а під вечір почала викладати ще одну свою історію. Хто читає мою «Ягу. Перезавантаження», той знає героя, бо йдеться про Млинцура, її фамільяра. Щоправда, перш ніж він пішов у Древній ліс,
Кава для мого боса переодяглась Була така обкладинка Стала ось така Більш елегантно та вишукано. А почати читати її можна Тут Мій телеграм канал: Новинки від Адель
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна цитата. Особливо згадуючи купу рожевих мрій дитинства, розумію, що зараз хочеться найменшого... А іноді так кортить бути дитиною, яка мріє про банальне, але таке приємне) А зараз все інше... Забуваємо себе, і хто ми є.
Дякую за чудовий блог!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати