Дорогі мої читачі! Маю чудову новину! Моя книга "Полум’я Вальторії: Кохання, що не згасло за тринадцять літ" бере участь у неймовірному флешмобі: Літературний Флешмоб "Мелодія кохання."❤️✨️❤️ Насамперед

Моя, твоя гра ❤️ ​— Пане Громов... — я ледь схилила голову набік, зображаючи перебільшену стурбованість. — Невже я і тут зайняла ваше робоче місце? Якщо так, то я поступлюся. ​Він нахилився ще ближче.

Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Подивився я сьогодні один рілс про те, як "радісно" чекають російські мамаші своїх «героїв» з війни, і склався у мене такий вірш... Увага: буде трохи російської мови для достовірності.

Я до вас з відповідями на вчорашню загадку по книзі Не обирай мене Дехто був близько, і схожі ці чоловіки не просто так. Одна відповідь влучила точно і читачка здогадалася хто вони за сюжетом. Ці чоловіки дійсно

Є слова, які звучать безпечно. Наприклад: “можливо”. Воно не таке жорстке, як “ні”. Не таке відповідальне, як “так”. Не грюкає дверима. Не ставить крапку. Не змушує одразу збирати речі, видаляти фото й пояснювати