Новинка! Вона їх полонянка або...?

Добрий день, мої хороші. 

Зустрічайте мою фантастичну новинку. 

Буде гаряче, хвилююче, а місцями небезпечно. 

Відкритий космос, палкі чоловіки та... а ось що далі дізнаєтеся в самій книзі. 

Сподіваюся і цей жанр в моєму виконанні вам припаде до душі.

                        Полонянка зоряних крадіїв

#дуже відверто #чжч 

#подорожі в космосі та авторські раси

Анотація:

– Зараз буду, – відповідає Кіркан другому пілотові. – Дивись, яку лялечку до нас привів, – схилившись наді мною, проводить по щоці кісточками пальців. Ніжно, пестливо. – Мила, цей політ лише для нас трьох. Розслабляйся, скоро повернуся і проведу тобі… – проводить пальцем по нижній губі, відтягуючи. Явно натякаючи на найближче знайомство. Застигаю. – …повний інструктаж. У будь-яких позах, лялечко. Покажу тобі й інші планети, і не тільки.

– Може, я вийду? Якщо ви поспішаєте.

– Ми з братом свого не віддаємо, а ти, лялечко, наша полонянка, – посміхнувшись наостанок, розгинається і йде до кабіни пілотів.

Збиралася в подорож на мальовничу планету, а натомість мене обманом заманили на корабель і викрали. Тепер я їхня полонянка та іграшка. 

Смачний уривок:

– Лялечко, ти чого? – несподівано схвильовано питає він, і чоловічі пальці стискають моє підборіддя.

Розорюю очі, наповнені, мабуть, жахом, тому що чоловік мало не відсахується і зводить брови на переніссі. Незрозуміло йому, чого це я так нервуюсь і боюся. Причин немає.

– Я… хо-чу до-до-му, – запинаючись, видавлюю з себе.

– Ну чого ти так злякалася? Скоро відірвемося і корабель перестане так кидати, – миролюбно пояснює, як дитині.

Дивлюсь у його очі довірливо, вірячи у кожне слово. Перестане, а що далі? Що далі буде зі мною? Знову заплющую очі, боюся побачити відповідь у чоловічих очах. Боюся насильства.

– Так не піде, – суворіше вимовляє і струшує мене за плечі. – Кажи.

– Я боюсь… це мій перший політ.

– Що? – дивується і вдивляється у мої очі, а я починаю плакати.

Все разом навалюється. Цей політ, викрадення, можливі… та чого там, точні неприємності. А їх ще двоє. У що я влипла?

– Ходімо зі мною, – відстібає мій ремінь безпеки, і я чіпляюся за підлокітники мертвою хваткою.

Розплющую очі й дивлюся на нього як на божевільного.

– Ти що зробив? А якщо мене викине? – киваю убік головою.

– Далі мого ліжка не закине, – посміхається і тягне за руку.

Чиню опір як можу, але сили нерівні. Чоловік підіймає мене на руки. Тоді чіпляюсь уже за нього, як за єдину надійну величину. Він не хитається і тримає мене міцно. Дивитись в ілюмінатор боюся. Краще знову очі прикрию.

– Полохлива яка, – вимовляє без докору в голосі. – А тримаєшся міцно, якби ще не за шию.

– А за що? – розплющую очі й зустрічаюся з його потемнілими.

У них спалахує вогонь. Шалене полум'я, готове спалити мене дотла.

– Подумай, адже ти доросла дівчинка.

Його посмішка і зоровий контакт творять зі мною щось приголомшливе. Забуваю і дивлюся в його очі, а слух наче пропадає. Та чого там! Усе пропадає.

На другий план відходять погоня та моє викрадення. Страх десь ховається на задвірках свідомості. Ясним залишаються лише його очі. Як орієнтир у темну ніч. Маяк.

У книзі багато еротичних сцен! ❤️❤️❤️

Не забудьте додати книгу до бібліотеки, щоб не втратити. За підтримку зірочками окреме спасибі. Всім приємного читання. 

Читати далі