Додано
09.08.24 22:15:10
Історія з присмаком пригод та кохання.
Вітаю тих хто вже знайомий з моєю творчістю і тих хто ще ні. Рекомендую звернути Вашу увагу на твір, який зараз знаходиться в процесі написання "За крок від тебе". В цієї книги є безліч приємних плюсиків, наприклад, можна спочатку прочитати першу частину, яка називається "В кроці від кохання", але в той же час, саме ця робота зовсім незалежна, їх об'єднує лише легкість в написанні і дуже класні головні герої.
Головна героїна - Марія, яка вона? Напевно роздуми про те як вчинити в тій чи іншій ситуації, продумувати щось на три кроки на перед, це не про неї. Вона, дівчина дія. Та яка через свою безпосередність, відчайдушність та допитливість увесь час потрапляє в курйозні ситуації. Та Маша має потужного Янгола охоронця, який увесь час рятує її зі складних ситуацій. А що якщо цей Янгол простий хлопець, якому просто не пощастило опинитися з нею в одному місці і в один час? І яка в Маші головна мета, звести хлопця з розуму, чи закохати в себе до нестями? Адже в якийсь момент з'ясується, що він теж їй має подякувати за порятунок!
Заплутала, навела туману? Все неодмінно стане на свої місця, щойно ви зазирнете одним оком чи обома в цю історію...
Маленький шматочок, для підвищення цікавості... А потім хутчіш, гортайте... Попереду найцікавіше!
__________________________
Стою, як то кажуть - нікого не чіпаю, спілкуюся з колегами… Як до залу де проходить захід, впурхує ВОНА. Як чарівний вихор в темно синій блискучій та короткій сукні, з шлейфом солодко-хвилюючих парфумів.
Впевненою ходою, швидко долає відстань між нами. Стає навшпиньки і цілує мене, так блискавично, я не одразу встиг допетрати, що відбувається це на яву, а не у ві сні.
“Ні-ні, красуне! Хіба так цілують?”
Притягую її за талію до себе і продовжую поцілунок, але вже геть на своїх умовах, пристрасно і палко.
“Щось не подобається мила?”
В мене таке враження, що до цього поцілунка “по дорослому” ні я ні вона не були готові. Але що вже, це відбувається. Долоні Маші, які ще декілька секунд тому намагалися відштовхнутися від моїх грудей - завмерли.
Мені здається, чи вона й дійсно відповіла мені?
Боже, яка ж вона солодка. Але місце ця крихітка обрала не найкраще! Все ж таки навколо люди, а ми все ще не самі!
- І тобі привіт. - без особого бажання все ж таки відриваюся від її губ, просто ще мить і всі присутні помітять наскільки вона мене розпалила. - Бачу скучила!
Аж губи стиснула, щоб бува не бовкнути чогось зайвого, а її личко почало вкриватися червоними плямками.
- Ходімо, потанцюємо. - хапаю її за руку, доки вона не встигла оговтатися, і тягну туди де вже танцює декілька парочок під повільну музику.
- Що впевненості вистачило лише на перший крок? - підморгую їй. - Сміливіше! поки навколо люди, тобі геть нічого не загрожує! - шуткую.
Марія після моїх слів задирає догори підборіддя, її щоки рясно червоніють, ще трохи і будуть кольором точнісінько, як червона сукня яку я вже встиг запам’ятати.
- Нам треба поговорити. - шепоче вона, наблизившись до мого вуха, а для цього їй прийшлося притиснутися ближче до мене.
- Обережніше, крихітко, вечір може закінчитися набагато швидше ніж ти цього хочеш. - попереджаю Машу, бо якщо вона не припине так до мене тулитися, то дійсно можу і не втриматися. - Я слухаю, говори.
- Не тут! - червоніє ще більше, хоча куди ще.
- Як цікаво! - мої губи розтягуються від посмішки.
__________
Ну і трішки візуалізації, як без неї?
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з новинкою. Натхнення й вдячних читачів))
Ніка Цвітан, Дуже дякую! Приєднуйтеся.
З новинкою! Натхнення )
BravoOnMonday, Дякую)
Вітаю. Буду рада прочитати ще одну Вашу книгу. Щиро дякую за Вашу творчість.
Ірина Головенко, Дуже рада, що слідкуєте. Вдячна буду за коменти до книги!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати