Сьогодні я вичитувала твір подруги, тому що обіцяла їй це давно. Але зараз відчуваю себе трішки виснаженою, і не знаю, чи вистачить сил взятися за своє. Відчуття таке, ніби хочеться заплакати.
Висновок: коли ти автор, не треба йти в редактори чи коректори.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНевже така бідося була з текстом, що такий післясмак ?
Олеся Глазунова, Так, око замилюється) А під час написання летиш за думкою, і не думаєш про правопис))
Та то ви ще сама продуктивність. Я своє з під підсрачника редактую, не те що чуже:)
MargFed, В-Відповідальність)
Так, це стомлює та відволікає. Співчуваю!
Анна Лященко, Дякую)
Просто потрібно відпочити, можливо є вигорання, хоча ми зараз у такому світі живемо, що куди не піди плакати хочеться(
Анна Несторова, Мені допомогло занурення в серіал "Дім драконів")
Ну, недарма ж письменник зазвичай окремо, а редактори окремо. Будь-яку книгу відкрийте, там крім письменника ще стільки прізвищ буде написано, що просто жах!
Ірина Скрипник, Як любитель буктюбу скажу, що читачі знають оті прізвища і по ним визначають, наскільки якісно відредагована книга))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати