Анонс майбутньої новинки!

Привіт-привіт, мої  любі! ❤️

Щоб не зникати з ваших радарів, хочу вам  трохи розповісти про новинку, яка скоро зʼявиться ;-)

Емоційний стан в мене трохи виснажений через особисті події в родині, які я проживаю, через що, обʼєктивно, знизився мій темп. Тож хочеться чогось теплого та затишного ;-) а також, хочеться чогось про рідних моєму серцю “лікарів”.

 Можливо, хтось не знає, але за професією я сама – лікар))

Тож тягне до чогось на кшталт моїх старих “Ночі та дні” за настроєм… але все ж з іншими героями та умовами))) 

 Сподіваюся, чогось затишного, місцями веселого, а місцями дуже милого та, звісно, палкого — хочеться й вам.❤️

Отже, давайте потроху знайомитися: наші герої — Тарас та Дарина.

 Вони знайомі дуже давно, він — найкращий друг її старшого брата. І наша героїня закохана в нього з десятого класу. Власне, через них, вона й обрала свого часу професію лікаря, щоб бути в одному потоці, так би  мовити)). Але Тарас не помічає почуттів нашої героїні та й сам ставиться до неї, немов старший брат. 

Тож врешті Дарина намагається будувати власне життя… не дуже вдало))). 

 Через низку особистих обставин, вона трохи… “зривається” та переводиться зі стажування у лікарні столиці до невеличкого міста. Дуже хочеться їй змінити коло спілкування ;-)

 А через геть короткий проміжок часу у цій же районній лікарні раптом таємничо опиняється і Тарас!..

 Який чомусь кидає хірургічну практику в одній з найкращих приватних клінік столиці. Загадка? Точно, і Даря хоче розібратися!

Ба більше! Наші герої не просто вимушено працюють разом, а ще й опиняються в одній квартирі… бо іншу міська рада не встигла підготувати до заселення молодих спеціалісті, що приїхали плекати здоровʼя місцевого населення. І ось тут у них зʼявляється шанс подивитися одне на одного новим поглядом…

 А у нас — на те, до чого це наших героїв підштовхне ;-)

СПОЙЛЕР

“ Я прискорююся, відчуваючи, що мені варто звідти забиратися. Але навколо занадто темно. Миготить стробоскоп. Тож я, схоже, втрачаю всю уважність, позаяк на  всіх парах врізаюся в когось з такою силою, що в мене аж в голові паморочиться! Чоловік обхоплює мене руками, немов ловить, аби я не впала.

— Гей, ти в нормі? — ледь пробивається до мене крізь гуркіт музики та шум у вухах.

 І він все ще тримає мене, допомагаючи встояти на  ногах. Це йому в плюс, звісно. Гарячі долоні лежать на моїх  голих плечах, від яких моїм тілом чомусь повзуть мурахи. Дивна реакція. То все алкоголь, мабуть.

 Але… На біса! Як можна бути таким твердим?! Я скидаю голову, примружившись… Агов, я знаю це підборіддя! І цей збіса спокусливий рот… Тарас, довбаний, Григоренко! От же прокляття на мою голову! Я б мала здогадатися, що брат притягне його сюди.

Але варто усвідомленню того, хто мене обіймає, — ледь пробитися в мозок, як позаду знову починає волати Макс:

—  Дарино! Почекай! — занив десь поруч мій вже колишній хлопець, однозначно.

 І… мабуть, у всьому іншому, що сталося далі, було винне шампанське. Авжеж. І ще трохи моє ущемлене его.

— Підіграй мені, — кидаю я Тарасу, обхоплюючи широкі плечі та скидаючись навшпиньки.

— Дарино? — насуплено перепитує Тарас. Але йому я зараз не маю часу пояснювати!

 Не очікуючи, я притискаюся палким цілунком до губ чоловіка, в якого таємно була закохана з десятого класу. Святі небеса! Я цілую кращого друга свого брата! Очманіти! Завтра я збожеволію від самої думки про це!

 Та поки… Гарячі, сильні й збіса великі руки обхоплюють мене так, ніби якісь пекельні лещата. Притискають до дужого тіла та… він аж надто вправно починає мене цілувати! Я тупо втрачаю голову, памʼять і повне розуміння того, для чого все це утнула. Йой!”

То як, чекаєте на таких героїв? ;-)❤️❤️

 Запрошую доєднуватися до моїх соцмереж, де я  доступна для спілкування постійно:

Там завжди багато новин, обговорень, особистих появ автора та цікавинок й анонсів!❤️❤️❤️

Мій Телеграм          Мій Інстаграм         Мій Фейсбук      Мій Тік-ток