Тук-тук, любі..

Доброї ночі, мої дорогенькі читачі!

Що ж, вечірок сьогодні не з найкращих.. Тому бажаю спокійної ніченьки)

Одних з перших цікавих фактів.. ЯК ПИСАТИ ЗАПИСИ В БЛОГ ЧЕРЕЗ ТЕЛЕФОН?! Серйозно, я поїхала в Київ, як раз нічний потяг, думала ось це запис буде! Ніяний, з потягу, з історією, а тут хоп і я виявляється не можу писати блог через телефон. Ну, або це я трішки рукожоп і нічого не знайшла :(

Якщо це так, будь ласка розкажіть де саме знаходиться та чудова кнопка))

Далі, мої мурчалки (сьогодні почула це слово, воно мені так сподобалось, а Вам як?), в мене є декілька цікавих новин.

А)  Я здається зловила саленьке вигорання і я не знаю, як писати. Але я підсіла на мангу і в мене з'явилось декілька цікавих ідей для оповідать. Тому трішечки терпіння :)
Б) Недавно я знайшла один твір, і думаю відновити над ним працю. Але це скоріше буде книга, а не коротке оповідання. Тема: слов'янська міфологія, а саме про богиню Мару. Насправді досить цікаво, як на мене, моя тітка також говорить, що людям має сподобатись, але я трішки хвилюсь. Ну, вибачте, ось така я невпевнена. Ахахах, я і по житті така, поки в 10-х не перепитаю, то не вирішу) Тому, можливо наступного разу Ви отримаєте щей маленький уривок на підтримку чи засудження одного з творів))
В) Я думаю почати вести ТікТок або Твітер, де Ви частіше зможете мене бачити і чути про книги і мої твори. Залишати Вам ніки?)
Г)  І так, нарешті ми дійшли до суті цього запису! Сьогодні я розповім трішки більше про останій мій твір "Бар". Насправді я помітила, що він менш цікавий, але в ньому найбільше цікавих паскалок, які будуть зрозумілі тільки якщо про них розповісти..

Бар

1. Одне з перших, що справді вам може зацікавити : бар існує. Звісно, в нього інша назва і нема таких цікавих назв коктелів, але заклад справжній. Одного похмурого вечора, я йшла з тату майстерні і зайшла в маленький бар. На жаль, більше я туди не поверталась, але опис атмосфери, людей і інтер'єру - реальний. Бармен справді був, він прямо настільки впав мені в серденько, що я навіть написала про нього.
2. Початкова ідея була інша, взагалі таємничий чоловік мав закохатись в дівчину і залишити її з собою. Але тепер ми знаємо, що романтичний the end  - не моя сильна тема :)
3. Заплаканої дівчини - не було. Хоча в реальності, скоріше б нею була я (як залишати тут смайлики? якщо що тут мав бути смайлик очей, які дивляться в бік, (люблю цей смайлик))
4. Після закінчення твору дівчина завела чорного котика, якого назвала Незнайомець.
І давайте останій пунк:
5. В ідею бару було вкладено трішки більше сенсу, недарма він ж називається Життя :) До того ж, в реальності, нам іноді хочеться, щоб за наші почуття заплатили інші. Але хіба це того варте?

Чекаю Вашої думки! Люблю, цьомаю...