Власне цікаво, чи вірно те, що зараз люди полюбляють досить короткі історії? Чому? Я ось люблю дуже довгі історії... коли сюжет насичений, довгий, коли усього багато і воно не закінчується. Ну як так - тільки-но увійшов у смак, тільки почав жити життям героя... Дивитись книгу немов кіно, уявляючи кожну сцену... і тут - усе закінчилось. А далі що?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНічого не маю проти великих історій, якщо сюжет класний(〃^ー^〃) Сама пишу нестандарт для Букнет і читаю загалом теж величенькі книги)))
Костянтин Шелест, От-от)) у мене теж таке) якщо відчуваю, що розділ не цілісний, викладати не буду. Буду мучити його до останнього, навіть якщо він перевершить 70к =XD
Які зацікавлять з перших 3-х розділів:) Якщо там не станеться нічого, що мене зацікавить, скоріше за все, припиню читати. І це ніяк не залежить від розміру книги: або зачепило, або — ні. Все просто.
Ірина Скрипник, Солідарна з вами)
По моїм відчуттям і читацькому досвіду, якщо гарно і цікаво написано, то хочеться мінімум три повноцінних книги в циклі. Але і не більше 10-12. Якщо більше, то вже якась санта-барбара починається.
Короткі оповідання взагалі не тягне читати (на противагу коротким відео - вони норм заходять).
Oleksandr Borzenets, Оо таак... Якщо книг більше 3 і автор не Мартін, то великий шанс потрапити у халепу. Зазвичай (власний досвід і тільки) чим більше книг у серії - тим гірше продовження.
Я люблю багато читать, тому довгі історії це для мене. Саме найважче для мене, це пошук такої книги яка мене може чимось зачепити в описі до книги, обкладенкою і кількість сторінок. Що мені з тих коротких історій? Та я більше часу трачу на пошук, а читаю мега бистро))
Юлія Коваленко, Розумію ?️ І хоча мене легко зачепити обкладинкою та анотацією, але якщо сюжет не був багатошаровим та глибоким - кидаю.
Просто обожнюю великі твори, прохожу мимо маленьких. І це стосується всього. Наприклад моє улюблене аніме "Наруто" (700+ серій) для мене замаленьке. Обожнюю поринати до дна та на довго.
Вітаю. Особисто я полюбляю і короткі, і довгі історії, читаю в залежності від вільного часу. Ви класно описали те, чому любите довгі, я так само через це їх і люблю. На Букнеті мені найбільше сподобалися книги "Леді ходить перша" (Ані Кос), "Битва на лопатках" (Ляна Аракелян) та "Кулон з сушеною трояндою" 2 частини (Елізабет Броун).
Костянтин Шелест, Згодна, а ще, як на мене, коли книга дійсно цікава, то навіть любителі коротких оповідань погодяться прочитати щось велике.
Треба буде якось почитати Ваші твори)
Дякую усім. Цікаві думки. Так і має бути - люди, що з розумом - завжди мають свою думку. Недолугі просто не в змозі про щось ДУМАТИ. Книга має бути цікавою. Що саме кого цікавить - це особисте. Тому кожному своя книга. Зробити коротке оповідання, щоб як зблиск, щоб чимось оглушило и ти завмер у захваті - дуже важко. А як зробити, щоб дванадцятий том був так само оглушливий, як і перший? Мабуть це ще важче. А може й ні? Я ще не знаю.
Костянтин Шелест, Золоті слова ❤️
О, тоді вам до мене). Люблю писати довгі історії). Щоб про все і всіх). Буду рада бачити у себе на сторінці ;)
Конкретно на Букнеті найбільш популярні твори середньої довжини. Оповідання - ні, довгі романи - ні.
Оповідання взагалі писати важче.
Валерій Завалко, Завжди знаходиться хтось, хто докине в мізки щось нове. Буду знати тепер про "гру в бісер"
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати