Вітаю, любі читачі!

Сьогодні історію “Бунтарка на одну ніч” завершено. Як завжди трішки сумно прощатись з героями, однак, Музи вже принесли нову історію) 

Уривочок з фінальної глави) 

А Адочка, яка такою спритністю вирізнялася хіба в ранньому щенячому дитинстві, мчала все далі і далі, і Демид ледь встигав не те що за нею, а хоча б помітити, в який закуток величезного вокзалу вона пірнула. 

Поворот, ще один, три платформи на одному подиху, ще поворот. Сил кликати її вже не було, тому Демид просто біг цей безглуздий крок, молячись, щоб Ада не потрапила під колеса. 

Нарешті вона сповільнилась. Вибігла за вокзал, пригальмувала на його окраїні, біля бетонного паркану, а потім пірнула просто під нього. 

“Чоорт!” – прогарчав Демид. Вистрибнув на виступ, змахнув руками, намагаючись втриматись, ще один виступ став підтримкою і він теж, за своєю собакою, подолав цей бар'єр, опустившись на минулорічне пріле листя в якійсь подобі запущеного саду за вокзалом. 

І… не повірив своїм очам. 

А тепер до новиночки!

 "Шлюбний контракт"

Одруження було потрібне йому, щоб помститись матері, та довести, що він готовий успадкувати бізнес, їй – щоб отримати опіку над братом. Це міг би бути гарний союз, якби вони не були настільки різними, що юрист кілька разів назвав їх шлюбний контракт – контрастом…

***

Приємного читання! 

І нагадую про свої соцмережі. Там бувають анонси і розіграші) Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.