Язик мов бритва. Саме це можна сказати про героїнь наступних книг.

 "Кропива для мільйонера" - вона тікає від абюзивних стосунків, і щоб спекатись від нового залицяльника, підливає йому проносне у коктель. 

Анотація:

Мар'ян: Нікому не довіряй. Бери від життя максимум. Купуй жінок. Ось три кити, на якому тримається моє життя. А Валентина, яка в нього увірвалась як ураган, знатиме своє місце. Я видресирую її і підкорю.
Валентина: Ненавиджу владних босів. що вже зіпсували моє життя. Я не іграшка. І бізнесмен, який задумав зі мною грати, ще пошкодує. Я стану кропивою для його сідниць, прокляттям на його голову, спокусою, яку він ніколи не отримає.

 "Колючка Соль" - її залицяльник за суміцнивом коханець її матері. Звісно героїня вмикає всі свої колючки, аби спекатись такого чоловіка.

Соль: Настирний самовпевнений багатій хоче мене звабити, бо не звик до відмов. А я не звикла залежати від якогось чоловіка і тим більше вдовольняти його примхи. Тож готую для нього багато неприємностей. Кожна з наших зустрічей має глибоко запасти йому в душу, як та що поранила його самолюбство.

Ярослав: Колючка запала мені в душу. Всіма можливими способами намагаюсь позбутись цієї одержимості. Але доля ніби умисно зіштовхує нас знову і знову. З Соль ми ніколи не будемо парою. Але і відмовитись від неї вище моїх сил.

"Це моя дитина" - вона занадто ненавидить чоловіків, щоб вийти за одного з них заміж. Але клініка разом з ЕКЗ підсовує їй і впертого донора-батька дитини. 

Я самодостатня жінка, і після розлучення я заприсяглась - чоловікам в моєму житті не місце. Тільки ж годинник тікає, мені тридцять, і хочеться дитину. Новітні репрудуктивні технологі в поміч, вирішила я, і пішла на ЕКЗ. Ніби все супер, плід прижився, я чекаю омріяну донечку. І тут зявляється - він, той що вважає себе батьком дитини, бо на його думку в клініці щось наплутали. І йому дуже треба син. А я сказала - у мене буде донечка, і це тільки моя дитина.