Всім доброго часу доби! Сподіваюся я вас ще не сильно задовбав щоденними блогами))) А якщо і так… Доведеться терпіти }=)
Сьогоднішній блог присвячений створеному мною циклу «Поряд з нами».
«Історії, які відбуваються на межі реальності. Те, що може статися, якщо трохи розсунути межі звичного для нас світу. Все це могло б відбуватися десь поряд з нами, якщо дозволити собі повірити у щось незвичне та фантастичне.»
Над назвою я думав досить довго, адже мені треба було влучно описати ті події, які об’єднав разом. Це і наукова фантастика, і містика, і міське фентезі, навіть невелике дитяче оповідання. Надто важко поєднати такі різні історії по жанрах і по емоційному забарвленню.
Але, у цей цикл увійшли історії, які дійсно могли б відбутися, існуй божевільні вчені зі своїми смертельними винаходами, чи якісь істоти, які ховаються у тіні… Вони б були десь поряд з нами…
В «Лісі втрачених душ» ви знайдете посилання на всі попередні історії. Хоча звичайно і не всі вони будуть мати якийсь важливий вплив на сюжет чи героїв.
Ну і по традиції невеликий спойлер до глави, що вийде через кілька годин:
«Андрій вже встиг відійти на кілька метрів вперед і, коли не почув кроків поряд, озирнувся. Степан зігнувся і упирався руками в коліна. Він дихав так, наче щойно пробіг марафон. В цю ж секунду Андрій підбіг до свого нового знайомого.
— Степане, Степане, — він смикав детектива, але той не чув, Степан був наче у трансі. — Дідько... — Андрій почав швидко клацати пальцями перед обличчям Степана, біля вух. Клацав він дедалі швидше, так само як і ворушив руками. Він наче створював якийсь бар'єр від непомітного шуму, що йшов з глибини лісу. Детектив його не чув. Андрій знав, що далі буде тільки гірше.
В цей момент Степан не витримав і впав на коліна, він затуляв вуха руками. Він виразно чув у своїй голові стукіт серця, який відбивався у вухах, як дзвіниця. Здавалося, що ще трохи — і він остаточно оглухне і втратить свідомість.
— Superiores invoco spiritus!..»
P.S. Не забувайте підписуватися, лайкати та коментувати книгу, проклинати, малювати, віршувати, танцювати і все що спаде на думку… =D
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОстання фраза на латині - це якесь закляття Гаррі Поттера?)))
Ріна Март, Андрійко (герой) так частенько говорить, коли "чаклує"))) у нього свої фішечки. Це треба читати )
Важний, я аж ще раз глянула на автора блогу))) ти не писав блоги по кілька місяців, а тут прорвало)))
Молодець!
Дмитро Євтушенко, Дуже)))
У "Лісі втрачених душ" ми знайдемо посилання, і, хто ще не читав, кинеться читати ;)
А для інших - то ніби зустріч зі старими друзями)))
Дуже захопливий цикл!) Але про людину з тростиною, який мелькає у кожному оповіданні, хочеться дізнатися найбільше)))
Дмитро Євтушенко, =)
Ого... Ще один спойлер???
Поверніть харизматичного))) точно вкололи голуби голкою того, хто викладає блоги ))) небачена щедрість )))
Олеся Глазунова, Ще не вигадав)
Поки із відсилок був Андрійко з "Найтемнішої ночі") Цікаво буде й інші відсилки побачити)
Дмитро Євтушенко, Та звісно)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати