Знаєте, іноді я навіть не хочу заходити на свою сторінку, бо знаю, що мене там чекає незавершений твір, що, напевно, стане й моїм останнім перед початком нового навчального року. І як би мені не хотілося, я все ж таки стараюся писати. А як тільки починаю, то мене вже і складно відірвати. Можливо, мої сюжети не настільки закручені й цікаві, але я помітила, що я отримую однакове задоволення як від читання, так і від написання власних творів. І тепер писати стало трішки легше, особливо, коли поруч лежить улюблена книжка, стилем якої ти постійно надихаєшся. Також разом з тим, як я почала писати, я почала більше цінувати весь титанічний труд тих, хто пише по 300, 400, 500 сторінок. Тож я старатимуся й надалі викладати по декілька сторінок своєї нової книжки)
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВи дуже правильно налаштовані). Погоджуюся, що іноді писати нові глави, чи взагалі розпочинати нову книгу дійсно дуууже важко(. Особисто я у таких випадках просто видихаю та зроблю паузу). Стараюся не змушувати себе, бажання саме з'явться, коли я "дозрію"))) Але коли це "дозрівання" затягується на довго, тоді уже доводиться трохи змушувати себе, але це вже рідко). Пам'ятаю, минулого року взимку був період, коли я біля місяця не писала. Взагалі нічого. Але згодом натхнення прийшло, і до середини літа того ж року я дописала свою книгу на 431 ст.)) удачі вам(◍•ᴗ•◍)❤
Lina Dickson, Ви молодець! Дякую вам за теплі слова, це дійсно і мені додає натхнення !
Дуже розумію! Іноді зовсім не хочеться писати. Тоді я себе вмовляю тим, що просто відкрию документ. Зазвичай я починаю читати момент, на якому зупинилась і пишу далі. Писати - це круто :)
Людмила Гончарова, Правда, особливо коли фантазії більше за можливості десяти пальців на руках )
Писати, і ще раз писати)
Іноді зовсім не кортить чимось займатися, вигадувати світи, пригоди, продумувати якісь ключові моменти... Але от згадуючи те отримане задоволення від книги, одразу кортить працювати))) Таке от дивне життя автора) Адже сторінки це не просто стос літер та слів, викладених на папері. Ні, це щось значно більше. Коли беру до рук книгу, то розумію, що там захована якась історія, якісь пригоди, персонажі, їхні проблеми... І одразу хочеться й собі творити, аби простими словами передати щось важливе;)
Натхнення Вам!
Віка Лукашук, Дякую Вам за щирий коментар!
Правильний настрій, успіхів:)
Ірина Скрипник, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати