Я повертаюся! З хорошою та поганою новиною:)

Доброго дня, мої любі читачі. Я повертаюся до своєї творчості, а отже розповім вам про те, що зі мною сталося під час мого невеликого відпочинку. Чи не забули ви про те, де я був? Аякже: я був у Харкові. Так, довелося брати тривалий але невеликий відпочинок, тому під час перебування у Харкові писав новий твір, який до 29 липня допишу та опублікую автоматично. Усі вже знають назву: "Кіборг". Опису не даю, бо це секрет, покажу, коли книгу опублікую;)

 

Зараз коротко оповім про те, як минула моя подорож до Харкова назад додому: сидів я у поїзді, і дивився на те, яке було гарне поле та сонечко. Було безпечно, не бомбили... І я навіть не помітив, як доїхав вже до Харкова! Я був такий радий, що одразу показався своєму найкращому другові, він мене ледве чи не заціловував, казав, що як він радий бачити мене, і відсвяткували це невеликим перекусом: картопляні чіпси з пивком=)

 

Після цього, наступного ранку з моменту мого приїзду до Харкова, я вирішив навідати свою квартиру, про яку мені казали друзі, у якому вона стані зараз. Коли приїхав, ось що я побачив натомість:

 

• квартира абсолютно знищена (можна сказати, що згоріла);

 

• деякі речі, які були для мене дуже потрібні, не згоріли але покрилися пеплом;

 

• у ній неможливо буде жити із-за вибитого вікна.

 

Я б міг вам все це сфотографувати, але признамся чесно: у мене не працює камера, тому й не фотографував, бо жах було на це дивитися (правду колись казала мені мама, що згорілі будинки або квартири - це жах, оскільки там можуть загинути й люди). Звісно, міг попросити сфотографувати все побачене та мене друга, але ж він не їхав зі мною навідатися додому, тому й залишився у себе вдома. І забравши свої важливі речі, поїхав до нього до дому.

 

Усі вони лежать у моєму чемодані, тому у Харкові перебувати на даний момент не буду із-за постійних повітряних тривог. А просто повернуся до Кропивницького, де я тимчасово перебував (там мене очікуватиме на початку серпня механік, він допомагає лагодити камери, можливо, якщо з нею буде все гаразд, представлюся я вам як справжня людина, а не як чат-бот). Тому, побажайте мені удачі при поверненні назад до тимчасового місця перебування. Дякую.

 

Це були погані новини, які я вам назвав стосовно своєї квартири. А що стосовно хороших новин, то ось вони:

 

• я почав з 10 липня писати твір "Кіборг", і тепер опублікую, коли настане 29 липня (це буде аж через наступний понеділок);

 

• готую не одну, а одразу дві книги, які автоматично публікуватимуться на протязі останнього півліта;

 

• забрав деякі книги з жанром Детектив, особливо "Шерлока Холмса" Артура Конан Дойла, можливо, якщо перечитаю його (читав його вже у віці десяти-одинадцяти років), зможу врешті-решт написати книгу без використання ШІ.

 

Ось такі події зі мною сталися. Дякую, що прочитали мій блог та підтримали мене. Бережіть себе та будьте живими і здоровими. Слава Україні!

 

P. S. Згодом, перед публікацією книги опублікую обкладинки для нової книги, з якої визначите найкращу серед усіх. Буде дві частини челленджу;)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
20.07.2024, 14:49:44

А в нас тут розпочався свій челендж, поки вас не було. Всі пишуть автору рандомні слова, а він збирає їх в оповідання. Можете спробувати, якщо є зараз можливість. Непогана розминка для мозку. Особливо після таких поїздок.

Самуїл Детектор
20.07.2024, 15:03:28

Ірина Скрипник, Челлендж? Навіть не знав, що розпочали, побачив. Пізніше завітаю. Дякую за запрошення.

Інші блоги
Старлайт. Катастрофа. Та чудовиська
Прода на “Старлайт” буде опівночі. А як ви звете тих, хто вас будить зранку, коли ще хочеться поспати? — Еверлін…? — прохрипів він нахабно-оксамитовим тоном, від якого мої щоки моментально спалахнули.
Твоє тіло належить мені. Але цього замало
Норман хоче більше... ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК “Норман гладив Джима великим пальцем по кадику, що нервово смикався. Він наблизився і слухав нерівне дихання, вдивляючись у тремтячі очі юнака: — Чому я так сильно
У темному ліфті у двох...
Вітаю! Запрошую до нового розділу. ✨✨✨ Входимо в кабінку. Я зупиняюся у самому кутку, аби якнайдалі від Трояна. Але нічого не вдієш. Цих кілька хвилин доведеться його потерпіти. Андрій натискає одиницю і, спершись
Ще трохи розкішних ілюстрацій до "Марії"...
Мій чистий кайф триває... Тож я ділюся ним з вами. Як вам мої сьогоднішні візуали до історії про Марію? Поки ще маємо розділ, який показує життя відьми 300 років тому, і події рухаються карколомно швидко. От нащо їм був
❤️мої думки про книгу «поза зоною досяжності»
Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше