Відгук на "Дарунок Місячної феї", Єви Ромік

Вітаю, букнетівська спільното!

Хочу поділитися своїми враженнями від прочитання оповідання талановитої авторки Єви Ромік "ДАРУНОК МІСЯЧНОЇ ФЕЇ".

Розглянемо усе по черзі.

ПАЛІТУРКА. Перше, що привертає увагу. Я – сорока, для мене одежина книги має велике значення. Одразу закохалася у ту малу рожеву зефірку. Коли прочитала перший розділ, намагалась здолати душевний роздрай, який викликала глава, повернулась до палітурки і уважно поглянула на неї знову.

Це що? Мене ошукали? До чого тут феєчка?

Але з наступного розділу усе стало на свої місця. Love forever не тільки до обкладинки, але й до чарівної особи, яка вміє так вправно феячити.

ОБСЯГ. 5 розділів. 19 сторінок. На один зуб (думала я, але оповідання не відпускає). У цей невеликий обсяг авторці вдалося вкласти оповідь про долі двох людей, які попри свої комплекси, перестороги та слова оточуючих, змогли відкритися один одному та знайти своє щастя.

ГЕРОЇ.

Леся (і як я могла оминути героїню зі своїм іменем?). Чудова, добра, світла, принципова, але загнана у клітку особистих страхів та комплексів. Радію, що її бажання (обидва) здійснилися.

Захар Беркут (класно обіграна їх друга зустріч та знайомство. Люди з почуттям гумору ніколи не здаються). Не знаю чому, але образ цього чоловіка не викликає жалість, навіть попри його... певні вади. Обізвати таку людину "калікою" може тільки нелюдь із скаліченим мозком і душею. Героєм можна захоплюватись, пишатись, його можна наслідувати. Захар має щире серце, але поставив на своєму особистому житті хрест. Та доля і маленька фея вирішили інакше.

Мирослава (ні Мира, ні Мирося, тільки повне ім'я). Чарівне дівча у всіх сенсах цього слова, яке вміє вправно чаклувати. Це безпосереднє диво точно змусить читачів усміхатись.

Марія Степанівна (щоб її чорти вхопили!). Сусідка Лесі по дачі. На жаль, це яскравий приклад людей елегантного віку до якого з роками приходить не мудрість, а маразм, злість та жага наживи. Це та героїня, якій я б точно облила двері та підвіконня валер'янкою!

Побажання до тексту.

Розділ 2.

Скоро почне смеркатися – незабаром, невдовзі

Плотно засунуті штори – щільно

Сусідчині таракани – таргани

Пуста глазниця – очниця (по тексту скрізь правильний варіант, але тут вигулькнув перший)

Розділ 3.

Загляне по ділу – у справі

Захар розказав – розповів

Засмальцьований халат поміняла – змінила

Марія Степанівно – Маріє (бо звертання)

Бабка мовчала – бабця

Розділ 5.

Подзвонити – зателефонувати

Плаття – сукня.

Але, відверто кажучи, як перший раз читала,то вихопила тільки слова: плотно, таракани та діло.

АТМОСФЕРА ТВОРУ. Наше сьогодення... У якому серед жаху війни є місце для дива, гарних новин та маленьких радощів.

ВРАЖЕННЯ. Твір залишає приємний посмак. Солоно-солодкий. Солоний, бо будете плакати, а солодкий, бо... читайте самі ;-)))

Однозначно РЕКОМЕНДУЮ оповідання Єви Ромік "ДАРУНОК МІСЯЧНОЇ ФЕЇ", бо воно точно не лишить вас байдужими!

Віримо у ЗСУ!

Наші воїни – НАЙКРАЩІ!