Естафету в челенджі прийняла! Ось вам твір

Любі мої читачі, прийняла естафету в челенджі від Олесі Глазунової

   Мангал, або ж Заплутана сільська історія

Вже не один день Іван Голобородько шукав свій мангал і ніяк не міг знайти. Він перерив все в домі і на подвір'ї, заглядав у гараж, сарай, де стояв різний реманент, але клятого омріяного мангала так і не було. Був кінець травня, період шашликів та цвітіння квітів, коли такий трунок від них розповсюджується навкруги, що може викликати запаморочення від щастя. Жінка Івана, Настя Голобородько дуже любила ромашки. Вона працювала бібліотекаркою в місцевій бібліотеці, і на її робочому місці весною завжди стояли ці квіти. Іван жартома іноді називав дружину  "ромашкою-розумашкою".
Сьогодні був вихідний день - субота, Анастасія доглядала якраз онучку Іринку, яку завезли на декілька днів син Данило з невісткою Світланою.
Зайшовши у хату, Іван почув розмову жінки з чотирирічною онучкою:
- Ірунічко, а що це в тебе таке?
- Це восминіг, бабусю.Дуже страшний і злий.
- Так, я бачу, он які мацаки здоровезні в нього.
- А де ти був?- з підозрозрою запитала Анастасія в чоловіка, виходячи з ним у іншу кімнату, щоб онучка не почула сварку, запах якої вже прямо витав у повітрі.
- В конюшні, годував наших Буревія та Патріота.
- Точно? Бо я ж в коней не спитаю. Але ця Камасутра багато про що говорить!- сказала Анастасія, зробивши наголос на слові "Камасутра".
- Клянусь, це не моя! Мабуть Даня з Світланкою залишили. 
- На перший раз повірю, чупакабра ти така. Сподіваюсь, що в мене не недуйдавий чоловік, а нормальний. Але дивись мені,- з погрозою в голосі промовила Настя, блиснувши бурштиновими очима, а потім пішла дивитись де це поділась мала Іринка.
Ввечері подружжя помирилось - кохання перемогло, та, вклавши Іринку спати, сіли пити чай на терасі з різними ароматними травами, засушеними дбайливою Анастасією.
А наступного дня до них завітав сусід Петро Перебийніс з...мангалом.
- Здоровенькі були, сусідоньки. Перебирав я речі в гаражі і знайшов ось що, мангал. Це ваш.
- Домінантовий септакорд,- промовив Іван. Ці слова він колись випадково почув від невістки Світлани, вчительки музики, і запам'ятав.
- Так, це наш,- підтвердила Настя.- Ти ж його сам Петру того року віддав.
- Та ну? Не пам'ятаю я цього.
Як виявилось, випивши багато самогону на бруньках, Іван дав на леякий час сусіду свій мангал. А на наступний день нічого не пам'ятав. А той, бачачи, що мангал не просять, не відлавав, а поті і забув про нього. Ось така історія-детектив.
Оскільки була неділя, Данило з Світланою ось-ось мали приїхати за Іринкою, подружжя Голобородьок вирішило влаштувати шашлики, запросивши і Петра. Тож ввечері вся компанія сиділа на вулиці, слухаючи цвірчання цвіркунів та насолоджуючись компанією одне одного.

Естафетну паличку передаю S Batura, Міланте Готем та Олесі Мрійниці