А як ви уявляєте роботу письменника над книгою?

Привіт, мої любі!

Я почала працювати над новою книгою, хоча у мене є ще одна незавершена робота. Я раптом задумалася, чи багато авторів мають таку саму проблему.

Спочатку народжується ідея. Вона може виникнути з підслуханої на вулиці фрази або побаченої сцени. Уява одразу ж вимальовує варіанти того, як можуть розвиватися події. Раптом ви загоряєтесь, у вас сверблять пальці,від бажання почати стукати по клавішах. Поступово починають вимальовуватися образи персонажів і подій. З'являється відчуття ейфорії від думки, що ось-ось напишеш щось унікальне, те, чого ще ніхто не писав. Іноді (дуже часто) ейфорія переходить у відчай, але ти продовжуєш писати, бо не можеш ігнорувати цю сверблячку.

І цього разу теж. Літо, жарко. Для когось час відпусток. А у нас 12 годин без світла. І щоб хоч трохи наблизитися до відчуття, що літо не проходить повз, пишу книгу про літні канікули. 

Запрошую і вас почитати цю історію. Тепло прихахідного сонця

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
❤️500 прочитань "Гострих відчуттів"
Тільки-но заглянула на Букнет і побачила, що історію Кіари та Мін Су відкривали вже 500 разів!❤️Для мене це маленький, але такий важливий крок. Дякую кожному, хто підтримує мою історію та дарує їй свою увагу.)))Це надихає мене
Костюм до Геловіна!
Вітаннячка! А ви готуєтеся до Геловіну? Хм... А Юльця з "Поцілуй мене в гарбуз!" ніяк не може визначитися, який саме їй костюм обрати. Принесла візуали на ваш розсуд. Що порадите? УРИВОК: –
«не назавжди» — історія, яка завершилась...
Сьогодні я завантажила останні розділи своєї книги на Букнеті. І тепер ця історія завершена. Це був непростий шлях — із почуттями, надіями, очікуваннями, болем і моментами, коли доводиться залишатися наодинці із собою.
Трохи неймовірних візуалів ❣️
Не можу не поділитися! Пані Вікторія Вальден (теж, між іншим, авторка цікавезного слешу) після прочитання історії "Новий наложник шейха" створила неймовірні арти з моїм героєм Камілем! Ви тільки гляньте, яка краса!
Час показати, чому ти навчилася!
Коли запахи їжі рознеслися вентиляцією корабля, двері побутового блоку безшумно розсунулися. На порозі стояв Коул. Він устиг змінити звичну куртку, пошарпану на Геліосі-5, на темний лонгслів, але на його обличчі все ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше