Вітаю, любі читачі і читачки!

Сьогодні діє знижка на нещодавно завершений роман “Красень і чудова дівчина”. Скористайтеся вигідною нагодою для покупки!

Анотація:

Коли у тебе шрами на пів лиця, нареченою статусного красунчика доведеться стати твоїй сестрі-красуні. Принаймні так вирішили ваші рідні і саме провидіння. Красень закохається у красуню, і все у них буде гаразд. Бо життя — не казка.

Або ні?

Уривок з книги:

— У тебе дві маленькі родимки на лобі, — прошепотіла. — Це означає, що ти амбітний, розумний, інтелігентний і самовпевнений.

— Он як. Ти вмієш читати людей по родимках?

— Мама колись таким захоплювалася. Хіромантією, фізіогномікою, читанням характеру за зовнішністю. У неї була про це книга, я теж її трохи читала.

— Цікаво-цікаво. А що тоді означає твоя родимка над губою?

Тадей нахилився і ніжно, ледь ковзнувши губами, цьомнув маленький чорний кружечок ліворуч від її підносового жолобка.

— Чуйність і чуттєвість. Це мамині гени… Мама каже, що у всіх в її родині така родимка була чи є — в неї, бабусі, дядька і в мене.

— Чуттєвість, кажеш… — Тадеєві очі хижо блиснули. — Здається, тема родимок мене дуже зацікавила. Хочу глибше її дослідити… на тобі.

Він подався вперед, ближче до Гаїни, торкнувся ще однієї маленької родимки на підборідді, а тоді побіг пальцями вниз. Спустився шиєю до коміра сорочки, яку застібнула на всі ґудзики. Вона судомно вдихнула кілька разів поспіль, коли його пальці розстебнули два верхні ґудзики і оголили шию.

— Подивимось… Ось тут, — торкнувся ніжної шкіри пучками, а тоді губами. — Ця родимка дуже сексуальна, і я, здається, знаю, що вона означає.

— Що ж? — настільки бракло у грудях повітря, що Гаїна ледь змогла промовити ці три нещасні літери.

— Вона каже: “Дівчину з родимкою на шиї треба багато цілувати і пестити”. Я швидко вчуся, еге ж?

Його пальці побігли далі, поступово позбуваючись усіх ґудзиків, аж доки повністю не розстібнули сорочку. Він трішки розвів поли, оголюючи виїмку між її грудей і смужку живота завширшки не більше п’яти сантиметрів. Ніжно торкнувся ключиць, перечепився пучками за тоненький ланцюжок з білого золота і важко ковтнув, опустившись поглядом нижче.

— Дозволиш?

Гаїна лише кивнула, бо в роті занадто пересохло, щоб ворухнути язиком. Тадей обережно відгорнув сорочку ширше, але дивився їй у вічі, заспокоюючи глибокою синявою, вкладючи всі свої почуття у той погляд. Й лише коли Гаїнине дихання стало рівним, дозволив собі торкнутися її грудей. Руками. А губами потягнувся до її губ. Цілував довго. П’янко. М’яко.

Цілував і пестив. Цілував і пестив.

— Ти така зваблива, — сказав на видиху, коли зміг відхилитися.      

Обережно, поглядом просячи дозволу, Гаїна поклала долоні на його плечі, не дивлячись йому у вічі, прошепотіла:

— Це нічого, що я… незаймана?

— Нічого. Хіба що я трохи відчуваю відповідальність.

Він менш за все чекав, що вона раптом коротко засміється. Запитально здійняв одну брову, і Гаїна пояснила:

— Вибач. Просто це так у твоєму стилі — навіть в такій ситуації почуватись відповідальним.

— Що ж, тоді зараз ти знову засмієшся, але я маю це сказати...

Читайте книгу тут!

Нагадую:

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці