Рецензія на твір Тетяни Гищак "Рейтинг"

Найперше хочу подякувати авторці за книги, що повернули мене до читання. Це останнім часом, з якихось невідомих причин, було для мене надзадачею.

Тепер до самого твору. )

"Рейтинг" від Тетяни Гищак 

https://booknet.ua/book/reiting-b412164

Вкотре хочу відзначити захопливий сюжет. Історія побудована так, що одразу загортає тебе у вир подій, а увага до деталей лише посилює відчуття присутності. Певно саме це і дозволяє зробити історію живою. Ти одразу приймаєш той світ, який так добре продумала та описала письменниця.

Цілісні образи персонажів. Дуже пластичні. Окрім звичних нам описів, кожен має певну дрібничку (і не одну) за якою не складно уявити, що він відчуває то як реагує на подію. І ось в уяві вже виникає ціла жива людина зі своєю манерою говорити, ходити, спати...

Текст лягає на душу та мозок легко і без зайвих зусиль. Одразу складається враження, що авторка дуже вимоглива до себе, а отже прагне створювати якісний продукт. І це прекрасно. Зокрема в той час, коли наша мова потребує найбільшої підтримки та розвитку.

Можливо моя рецензія нині видасться занадто короткою, але вже як є. )) І якщо ви й досі міркуєте над тим чи підписатись на Тетяну Гищак, аби мати можливість читати її роботи, то скажу вам іще дещо. Всі жаліються на відсутність в Україні кінематографа і, мовляв, дивитись нічого. По-перше - почніть читати, а по-друге - маю стійке переконання, що всі книги цієї авторки можна сміливо брати та перетворювати на захопливі фільми. Я колись почула одну фразу: "дуже кінематографічно написано". Так от "Рейтинг" - саме той випадок. Думаю ця книга дійсно варта екранізації.

Та покищо... У кожного читача завжди є можливість і самому потрапити в наше з вами майбутнє. Можливо навіть не таке й далеке. В що ж може вилитись наша залежність від гаджетів та хайпожерство?

Уявімо собі світ, де майбутнє людини, її соціальне становище та все майбутнє вцілому визначають бали рейтингу, а не її особисті якості. Але хто здатен вмістити в кілька цифр розуміння сутності людини, точно визначити її користь для суспільства та рівень реальних, унікальних здібностей. Чи варто таким чином розділяти людей? А що вдіяти, якщо саме на цьому й побудована суспільна система в майбутньому?

Спочатку це може бути схожим на наше звичне сьогодення. В заможніших завжди є більше можливостей для самореалізації оскільки їм не треба думати про буденність. Але в творі все трохи глибше і набирає подоби до зовсім іншої форми побудови суспільства. Для мене ж система рейтингів у книзі була схожа скоріше на поділ на касти. Дехто одразу народжується із золотою ложкою в руках, а хтось... І яким би ти не був талановитим чи вправним тобі ніколи не вирватись із касти недоторканих, бо так влаштовані закони. Навіть якщо докладеш весь максимум своїх зусиль, здобути більшого, дістатись вищого рівня можна лише обійшовши ті самі закони. Що складніше в сотні разів, оскільки більшість людей поділяє та підтримує цю систему, незважаючи на несправедливість. А що, як ти взагалі народжений поза нею. Яке майбутнє може бути у людини, котра поза законом тільки через те, що народжена без фактичного дозволу на це?

І найголовніше питання: що робити "недоторканому" коли система, яка не поспішає його визнавати, просить про допомогу?

Тож, вкотре дякую за творчість і побільше натхнення та часу для творчості в майбутньому. )