Кліше у творах
Вирішила пригадати літературні кліше, з якими стикалась, ось що маємо)
1. Всі проти. Проти головного героя, або героїні налаштовані усі: родичі, друзі, колеги по роботі, навіть сусідський собака. Можливо я помиляюся, але мені завжди було дивно: чому головна героїня (а це досить часто буває з жіночими образами) за все попереднє життя не змогла знайти гарних подруг, або хоча б одну? Вона же жила не лісі. Ходила до дитячого садка, школи, вчилась в коледжі або ВНЗ, можливо десь працювала...і жодної подруги або друга? Може звісно бути людина, яку вважала подругою, а вона у важкий момент життя виявилась і не подругою зовсім, але всі разом? Не знаю.
2. Домашній тиран став милим та ніжним зайчиком. Чоловік героїні або хлопець, півкниги знущався з неї, принижував її гідність, забороняв працювати, спілкуватися з друзями, відвідувати гурток дерев'яної іграшки. Але трапився якийсь катаклізм, і він раптом зрозумів, який скарб його дружина, і став зовсім іншим. Але на превеликий жаль, у житті такі люди не змінюються кардинально. Домашній тиран не стане рожевим зайчиком, а гуляка, який півжиття бігав за кожною спідницею, раптом став ідеальним чоловіком та батьком. Можливо я помиляюсь)
3. Друзі? Ні, не чули. Якщо двоє персонажів протилежної статі працюють над спільним проектом, то вони у 99 випадках зі 100 закохаються в одне одного. Так, буває в житті і таке, що в подібних випадках люди більше спілкуються, і виникає почуття, а можуть просто стати друзями, яких зближують професійні інтереси. Але більшість авторів так не вважає. Ці двоє мають стати парою, навіть якщо вони 20 років пропрацювали на одній швейній фабриці, і лише вітались один з одним раніше. Я звісно, не виключаю, що в житті і таке може бути, але зловживати подібним сюжетом все ж не дуже добре.
4. Сильна жінка = істерична стерва. Часто і таке можна в книгах зустріти. Як наче не існує іншої можливості показати, що ця жіннка - сильна особистість: не боїться братись за складним проект на роботі, не чекає доки зявиться принц, який вирішить усі її проблеми та проблеми її родичів, та не зриває зло на тих, хто не може відповісти їй. Але мабуть таких героїнь описувати не цікаво.
5. Діти-квіти, або друга мама. Можливо я не розбираюсь у дітях, але ці маленькі люди теж різні. Навіть якщо хлопчик або дівчинка бачить незнайомого дядька, не рідко пошарпаного, якого мама привела з найближчого смітника, або жінку, яку вигнав колишній-монстр, лише через те, що застав її з іншим у ліжку, і не так все зрозмів, а ночувати ніде їй, і добрий тато привів її додому, то одразу ж дітки проникаються симпатією до незнайомців, не рідко одразу починають називати татом або мамою. А ніхто ніколи не чув, що маленька дитина може боятись чужих дорослих, або соромитись? І що навіть якщо батько або мати збираються вдруге одружитися, познайомили дітей зі своїми обранцями, то в багатьох випадках потрібен деякий час, щоб дитина і відчим чи мачуха звикли одне до одного. Але про це автори мало що знають.
6. Податись до подруги або мами, малознайомої родички в інше місто/село/загублений хутір у степу. Легко! Досить часто траплялись такі сюжети: криза у відносинах з чоловіком, і швидко зібралась, подалась кудись лікувати душевні рани. І при цьому жінка може десь працювати. Так, звісно є і дистанціна робота, але не рідко мова йде про те, що жінка ходить на роботу в офіс, працює на підприємстві, у крамниці. Більшість з людей наврядчи зможуть дозволити собі так зірватись з місця, і при цьому не втратити роботу. Та й щоб звільнитись, якщо працюєш офіційно, потрібен час. А у цих жінок схоже керівники сама доброта, вони ладні терпіти їх відсутність, доки вони або з чоловіком не помириться, або доки вона там не знайде нового чоловіка.
7. Коварні чоловік і подруга. Рідко бувають коварними такими колежанки по роботі, сусідки, або геть незнайомі жінки. Не буду сперечатись, що такого бути не може, але часто такі гуляки, шукають коханок не у своєму колі спілкування, щоб раптом дружина не дізналась. І мало хто наважиться вести коханку до будинку, де живе з дружиною, тим більше серед білого дня, коли можуть побачити ті ж сусіди.
8. Ідеальна героїня, всі шаленіють від неї. Героїня і вродлива, і добра, і подобається більшості людей протилежної статі у віці від 3 до 103 років. А кому не сподобалась одразу, обов'язково сподобається потім. Про те, що чоловікам та жінкам можуть подобатись різні типажі ніхто ж звісно не знає) Комусь і фотомодель не потрібна, своя Марічка миліша. Але ні, якщо красуня, то має подобатись всім, а як інакше?
9. Всі по парам. Швидко! Зтикалася з таким: детектив, пошуки жорстокого серійного вбивці, а авторові це як фон, цікавіше всіх персонажів по парам розставити, як у дитячій грі про струмочок. Навіть якщо це персонажі другого плану або вони на 133 плані, теж мають розходитись з місця подій по парам) Навіть якщо там ніякого кохання і не передбачувалось. Зустрічалось не раз, дивувалась лише здібності авторів усіх по парам швидко поділити) Робітники шлюбних агентств просто у захваті)
10. Сіра мишка. Куди без неї? Одна з улюблених героїнь. Над нею може сміятись весь офис, але потім обов'язково в неї закохається заможній та сексуальний бос, який до цього теж сміявся голосніше всіх. І після того, як вона змінить імідж - одягне гарну сукню на корпоратив, високі підбори, зачіску зробить, все разом зміниться. Стане вона зовсім іншою: і боса підкорить, в якого закохана, і підвищення отримає, і дасть відповідь тим, хто ображав. Людина може звісно стати впевненою у собі, але не за один раз, над собою потрібно працювати, і у незвичному вбранні людина зазвичай відчуває себе не дуже впевнено.
Звісно, може я десь не завжди права, від кліше не подітись, але можна використовувати їх на свою користь, багато чого і від майстерності автора залежить. Але кліше воно як гарний жарт - гарний лише один раз. Тобто одне з кліше, на мою думку, гарне лише раз за твір. Тому що, якщо головна героїня періодично знаходить чоловіка в ліжку з подругою, або по черзі з усіма своїми подругами, то вже навіть і не смішно...
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиШкода, що це реальні ідеали більшості читачів платформи. Знаєте, я думаю про це треба багато говорити, часто піднімати ці теми і тисяч варіацій шаленого кохання, і деякі ідіотські ідеали головних персонажів, які сприймаються, як норма. Я тільки здивуюся, як це не набридає аудиторії, тим паче після того, як більшість популярних авторів без перебільшення крадуть ідеї один в одного, змінюючи хіба що імена персонажів або місця подій... Сподіваюсь, з появою більш колоритного контенту, платформа стане просувати яскравіші твори!
Аліна Глущенко, Це їхня секретна зброя!
Дуже добре підмічено. Особливо 8 та 10 пункти. Мене як читача дратують вічно збуджені супер мачо або розлучена нещасна жінка, яка враз і завойовує мільйонера. Про це можна прочитати раз або двічі не більше. Кліше багато, але як ви самі написали вище все залежить від майстерності автора. Хтось вміє це вдало обіграти)
Лада Короп, Згодна...затюкана жінка, яка навіть боїться відповісти продавцю-консультанту у магазині: "я просто дивлюся", щоб його не образити, наврядчи стане супутницею життя мільйонера, і тим більше не буде він в неї під підборами) То вже чиїсь фантазії...
Так, нажаль такі наївні кліше працюють, і просто заворожують читачів. Особливо коли г.г. теран, чи кримінальний авторитет, а потім раптом стає пухнастим зайчеком. А ще коли г. героїня іде танцювати у клуб і всі чоловіки просто зачаровані нею. І багато чого такого вже сказаного. Я звісно теж не без гріха. Але деякі автори просто шокують мене як читача. Хоч зазвичай я ніколи, нікому не вказую на помилки. Чому? Бо коли я це роблю, мені кажуть про мою заздрість.
Таміла Калас, Ой, це знайоме...
Практично всі письменники використовують штампи. Як ви зазначили, варто ними вдало користуватися. Більшість приходить за розважальним контентом, тому їм потрібні так звані "маячки": обкладинки та назви книг, з яких одразу стає зрозуміло, про що йтиметься в історії. Ми якось з подругою думали написати історію про психологічно здорову жінку. І... закинули цю ідею якомога далі. Тому що вона буде незрозумілою і не потрібною більшості читачів, які очікують знайом рейки. Вони не будуть бачити в її вчинках нічого, що б викликало у них емпатію. А жити з думкою "от я зараз як напишу, як набіжать читачі!" це теж знаходитися у полон власних ілюзій. Тому, як-то кажуть штамп нам у руки й Word у поміч :))
Ляна Аракелян, Звісно) Ніхто ж не забороняє робити варіації якісь у штампах) Вносити свої зміни)
Ви не повірите, але кліше працюють чомусь на "ура!", інакше б їх не використовували. Багато авторів підмітили, і я також, що поки намагаєшся створювати щось відмінне, робити акцент, наприклад, на пригодах - втрачаєш аудиторію. На жаль, це так. Якщо ти, звісно, можеш собі дозволити просто писати заради задоволення - не проблема. Та, коли заробіток на книгах є вагомою часткою сімейного бюджету - доводиться стискати зуби й писати по таким-от кліше.
З приводу першого пункту: такі випадки тарпляються й в мене є перед очима саме така людина, котра всюди заради друзів вивернутись була ладна, а у відповідь з часом отримувала ніж в спину. При чому, не один й не два рази. Таке враження, як кажуть, наче пороблено. Тепер вона замкнулась й більше ні з ким не бажає спілкуватись. Навіть з соцмереж повидалялась. Живе як равлик у своїй мушлі, зрідка визираючи назовні.
Лара Роса, Як автор який проти кліше, аудиторію на цьому справді не заробити, краще вже переписувати заїжджену тему
Четверте особливо дратує, особливо якщо істерична, стервою бути можна, але істеричність мене бісить
Kalli de Narro, Мене теж) По-спражньому сильна людина не буде принижувати та ображати тих, хто слабкіший за неї і не може дати відсіч...Але часто хамку та істеричку позиціонують як сильну жінку)
Хоча знаю, що саме мене бісить! Коли під кінець історії не зрозуміло звідки, раптом виникає якийсь конкурент по бізнесу і викрадає Гг, хоча до цього нам взагалі навіть не натякали, що цей герой існує. В кращому випадку в першому розділі в самому-самому початку буде написано: але в кабінеті була ще одна людина, яка спостерігала за нами. Або якась колишня, яка раптом бере в заручники. У фентезі творах це ще може бути якийсь король, який під кінець вирішив зробити якусь шкоду, щоб автор зайвий раз показав нам перевірку почуттів героїв. Та це ж доволі часто навіть суперечить стилістиці твору . Таке враження, що просто не знають, як закінчити. Ну, не знаєте — пишіть вже другу частину. В чому проблема?
Ірина Скрипник, Або братчи сестра близнюк, про яких ніхто нічого не знав протягом твору) Колишня -це взагалі всесвітнє зло))) Як земля тільки носить)
Подібні питання доволі часто піднімає Влад Сторітелер. Дивлюсь його канал час від часу, щоб знати, ЯК НЕ ТРЕБА ПИСАТИ.
Ірина Скрипник, Дякую, теж подивлюся)
Вітаю) не повірите, сьогодні також у своєму блозі збиралася поговорити про кліше, що часто зустрічаються у книгах чи фільмах. Ця тема справді дуже актуальна для письменників. Від них важко втекти, адже багато з них є основою жанрів, але важливо знайти свій унікальний підхід до їх використання.
Буває починаєш читати книгу і вже знаєш кожен крок головного героя, і стає нуднувато.
Ви праві, хочеться якнайменше бачити тих персонажів чи сюжетів, які розгадуєш з перших рядків, адже навіть одне з постійно повторюваних кліше можна обіграти зовсім по-іншому. Існують цікаві приклади. Важливо не боятися експериментувати і надавати персонажам глибини, що робить їх ближчими до реальних людей.
Оксана Зоря, Добрий день) Вірю) Так, буває читаєш,і вже знаєш наперед, чим скінчиться, згодна) Звісно, від штампів не подітись, але ж можна дійсно експерементувати, переробляти їх під себе) Іноді враження, що живуть автори деякі у паралельному світі)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати