Чи знаєте ви кому належить ця знаменита фраза?

"Рабів до раю не пускають!" - цей крилатий вислів, який нині став надзвичайно актуальним, належить найбільш відомому характернику, знаменитому полководцю, який не програв жодної битви під своєю орудою - козацькому отаману Івану Сірку.

Достеменно не відомо ані про походження цього січовика, ані про його дитячі роки. Таємницею окутане й його особисте життя. Відомо лишень, що мав дружину та дітей. Сірко - одна з найвизначніших постатей Козацької Доби, саме тому й обрала його головним героєм своєї наступної книги, яка носить назву "Під лапою Вовка". Цей твір можна буде читати як продовження історичного роману "Льодова пастка Богуна", так і самостійною книгою.

А поки що для вас невеличкий спойлер з книги, бо вона сповнена не лише таких же яскравих описів битв та звичайних людських хвилювань, як і в попередньому романі, а й доброго козацького гумору:

"- Ні за що не одягну на себе сей сороміцький… - Ганжа підняв очі і вражено замовк, не договоривши. У цього мужнього козака відібрало мову. Вперше у житті.

Перед ним стояв Сірко. В красивих розкішних іспанських панталонах та жабо, щедро оздобленому тонким мереживом.

- А бодай тобі, химороднику, мене ледь грець не ухопив! – вигукнув Ганжа, ударивши себе по ляшкам та не в силах стримати гучного реготу. – Ти схожий на мою сусідку Мотрону. Якось зайшов до неї зранку та застав небораку у спідньому.

Ганжа знову розреготався, за ним луною озвався гучний сміх козацької братії. План Сірка граничив з божевіллям, та їх це аж ніяк не бентежило. Ще й не в таке перевдягнешся, щоб обманути ворога та пройти повз сторожову вежу, відбувшись малою кров'ю. На їх боці була явна перевага – іспанська ескадра, адмірал Мардик, якого вони таки зуміли захопити живим, та ось ці іспанські панталони.

- Отсе, не бурли як той кабан у кориті, одягай на себе іспанську одежину, поглянемо на чию сусідку схожий ти. – весело зареготав у відповідь Сірко та зненацька почав садити гопака.

- Гляди, щоби іспанські шаровари на тобі не репнули, командире, від такого щирого українського танку. – озвався Петро Тур.

На кораблі знову луною озвався козацький регіт, відлунюючись у темних водах Північного моря, відбиваючись від щогол та плутаючись у вітрилах. Січовики спішно переодягалися у іспанські одежі, готуючись до хитромудрої морської пригоди, яка увійде в історію як найбільш хитро спланована військова операція на морі."