В покоях Маріци було напівтемно й завжди палав вогонь в каміні, навіть влітку. Але ніколи не було спекотно. Мабуть, Верховна регулювала це магією. Даміан вже звик. Як і до багато чого іншого. Останні кілька годин йому

Як ідея?

Я помітила, як скривилося від невдоволення обличчя брата. Потім воно стало незворушним, ніби він щось остаточно для себе вирішив. – Так, я хотів з тобою поговорити, Таніель, – крижаним тоном відповів Надір. –

— А у вас є собака? — несподівано для себе запитую я, вивчаючи чоловіка, поки він мене не бачить. — Є! — відповідає він, і його обличчя миттєво змінюється. Погляд стає м’яким, і навіть зморшки біля очей розгладжуються.

Я нервую, і Михайло мною незадоволений. Але я нічого не можу вдіяти із собою — для матері немає нічого складнішого, ніж зображувати веселощі, коли її дитина хворіє. Я посміхаюся, роблю очі потенційним інвесторам і