Починаю шлях у фентезі. Потрібні ваші поради :)

Вітаю! Мене звати Діана Вільнер і на свій 22-ий День Народження я відчула нове покликання у написанні книг в жанрі фентезі. Тягнуло мене до цього вже давно, ще з 5 років, але тільки зараз відчула готовність розпочинати цей шлях серйозно - дякую Ребецці Яррос з її "Четвертим крилом", яка допомогла згадати свої давні бажання ;)

Спроби писати у мене були вже давненько, але мені тоді бракувало і життєвого досвіду, і навичок писання. І зараз я розумію, що для книг на рівні з Ребеккою Яррос і Сарою Дж. Маас - потрібна тривала і ретельна підготовка. 

Тож хотілось би почути ваші рекомендації щодо етапів підготовки: з чого починати, чи спершу читати якихось авторів чи одразу починати щось писати (і тоді починати з малого чогось чи одразу з книг), можливо щось потрібно підівчити чи чогось навчитись. Також буде цікаво почути ваші історії - з чого починали ви, які помилки допускали, і які поради дали б самим собі на початку власного шляху?)

Зробімо цей допис корисним для усіх, хто починає свій шлях до зірок в письменницькій діяльності ;)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
06.07.2024, 14:44:55

Краще все ж почитати і подивитись, як інші описують ті чи інші раси, які прийоми, як будують світ і т.д. Проведемо алегорію з вивченням іноземної мови. Ніхто не поставить новачка на пряму бесіду з носієм мови. Для початку змусять вивчити хоча б алфавіт, не кажучи вже за граматику.

Показати 2 відповіді
Діана Вільнер
06.07.2024, 15:00:36

Ірина Скрипник, цінна думка, дякую вам! :)

Інші блоги
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше