Завершення циклу "Вибір": історія написання, плани

Друзі, нарешті я завершила дилогію “Вибір”. Цей цикл складається із двох книг:

• “Ангельський вибір”
• “Диявольський вибір”

Як і чому я вирішила написати цю історію? 

Все почалось понад чотири роки тому. Тоді у моєму житті був складний період. Я потрапила в зовсім чуже середовище, де не було нікого із знайомих. Я не належала собі, не могла самостійно розподіляти свій час і виходити за рамки встановлених правил. Там знищувалась моя особистість, тому мені треба було знайти безпечне місце у своїй голові, куди б я могла переноситись на певний час. 

Цим острівцем безпеки стала історія Хейлі та Ейдена. 

Поки моє тіло фізично знаходилось в реальному світі, мої думки жили у вигаданому. Це було втеча, але саме вона допомогла мені залишитись собою.

Коли у мене з’явилась змога, я перенесла свої думки в записник, потім почала прописувати героїв, світ, розділи. Протягом трьох років я кожен день змушувала себе писати хоч по одній сторінці. З часом це перетворилось в звичку. Щоранку та щовечора їхала в автобусі чи метро і писала в телефоні нові частини. На жаль, це був мій єдиний вільний час.

Про мою творчість знали лише близькі друзі. От хто найбільше страждав від цього) Цим людям доводилось не тільки вислуховувати мої розповіді про вигаданий світ, але й переживати моменти, коли я "відключалась" від реальності. Дякую їм за розуміння та терпіння.

І ось чорнетка цієї історії була написана. Але, ви й самі розумієте, що за три роки мій стиль письма змінився, тому довелось переписувати першу частину.

Завжди хотіла опублікувати ці книги, але постійно вважала їх недостатньо хорошими, редагувала, перечитувала і відкладала це. Завдяки підтримці друзів нарешті вирішила почати показувати свою творчістю людям.

Було страшно. 

Шалено страшно. 

Моя тривожна натура вже уявляла сотні хейтерських коментарів, але я ризикнула. Кожен день вичитувала та редагувала по одному розділу і публікувала його. В процесі цього довелось змінювати сюжет і частково переписувати книги.

З часом читачі почали залишати коментарі. Кожен раз, коли з’являвся новий відгук, я — абсолютно доросла людина — з радісною усмішкою бігла показувати його всім найближчим друзям, як мала дитина. Тому дякую всім читачам за ці емоції. Ви допомогли мені повірити у власні сили. 

Що далі?

Тепер у мене в планах ще багато книг, але через брак часу не встигаю все реалізовувати. Старт нової історії буде трішки пізніше. Про нього я оголошу тут — в блозі. Тож підписуйтесь на мою авторську сторінку, щоб не пропустити цього.