Поставте кому там, де вважаєте за потрібне, любі)

Сьогодні опівночі знову говоритиме Ліра. Не знаю. звідки то береться, але доволі довго серед моїх знайомих вирувала думка, що прояв справжнього кохання невід'ємно пов'язаний з ревнощами.

Типу, якщо людина ревнує, значить не байдуже. Ото справжні почуття!

І в цей момент всі жінки та чоловіки, що страждають від невпевненості в собі та помішані на тотальному контролі, можуть гучно аплодувати!

Ну краса ж! Не треба нікому іншому на тебе дивитися, ще заберуть, уведуть. десь я вже писала про телят на мотузочці раніше...

В таких стосунках комусь з партнерів часто нав'язується комплекс неповноцінності та меншовартості "ну кому ти ще здався чи здалася? ну кому крім мене ще потрібен чи потрібна". В тебе є я, радій)

Це капець, я вважаю)

Набагато крутіше, коли партнер обирає тебе, маючи безліч варіантів. Не через те, що інші йому чи їй не світять, а тому що разом вам кайфово, ви не заважаєте одне одному розвиватись в своїх сферах і наповнюєте одне одного.

Але))

Як же довго я йшла до цього усвідомлення, які бурхливі скандали влаштовувала коханому на рівному місці, то страшне. Витримав, честь і хвала моєму чоловікові.

А от Ілліріка ще далека від здорових стосунків...

Хоча, можливо, деякі зрушення починаються.

Опівночі тут, дякую що ви зі мною в цій історії

https://booknet.ua/book/obirayu-sebe-b425939

По секрету поділюся творчими планами на наступну книгу, що стартує трохи згодом після завершення ОБИРАЮ СЕБЕ. Це буде нова історія в стилі НІКОМУ НЕ КАЖИ, бо в основі сюжету лежатиме листування в мережі і звісно ж харизматичні, ну дуже специфічні герої.

Обіймаю, ваша Лоре Лея!

Далі більше)