Привіт, любі)

Дописала я сьогоднішнє оновлення по книзі і буде воно від імені Святослава. Поки працювала з ліхтариком над клавіатурою, бо дуже вже сьогодні розписалася ваша покірна авторка, думками сама плавала в аквамариновому морі, що під скелястим урвищем.

Український Крим неперевершений, це в мені прокидається ностальгія. Я ще там побуваю обов'язково, але зараз можу перенести вас в райську місцину на сторінках ОБИРАЮ СЕБЕ.

Всі чекають на мстиві кроки від Антона, та не треба недооцінювати Ілліріку. Вона тільки вчиться стояти за себе, але завжди бореться за можливість бути разом з коханим. Маленька наполохана воїтелька, вперта до безглуздя, та чи складно її зрозуміти?

Чоловічі думки, які ви так любите, дівчата)))

Чекаю в коментарях, обіймаю міцно