Після дощу сяятиме сонце (новинка!)

Привіт, мої хороші!

А чи заглянули ви до моєї літньої новинки Після дощу? Пишіть у коментарях)

Якщо ще ні, то ласкаво прошу. Бо в цій книзі ми намагатимемося достукатися до серця крижаного айсберга. І робитимемо це наполегливо, ніжно та дуже віртуозно. Головні герої - дві абсолютні протилежності. Але ж ми з вами знаємо, що різні полюси притягуються, а після кожного дощу сяє сонце. 

Ловіть уривочок:

- Думаєш, я не знаю, чого ти добиваєшся? – майже шепоче та проводить подушечками пальців моєю скронею, опускається до шиї.

Шкіра поколює, а моє бідне серце стукає так, наче намагається вистрибнути на самісінький айсберг. Дихати важко, але я намагаюся.

- Чого я добиваюся? – питаю мляво, бо свідомість зовсім задурманена.

- Втерлася у довіру моєї доньки, показуєш мені свій характер, спокушаєш, - його погляд опускається нижче та ковзає моїм тілом. А я відчуваю себе в цю мить обпльованою. – Побачила гарний будинок, охорону, вдівця… хочеш цього всього?

Він киває головою, даючи мені остаточно зрозуміти хід своїх думок. Від його слів робиться душно, до обличчя лине жар, ноги підкошуються, а в голові все пливе. Не знаю, звідки беру сили, але різко відштовхую його від себе. Від несподіванки гора м’язів відходить на декілька кроків, а я користуюся цим та прямую до дверей.

- Біжиш пакувати валізи?

- Що? – різко обертаюся, - і цим вчинком довести тобі твою правоту? – злюсь, страшенно злюсь. Бо усі його обвинувачення безпідставні. Єдина моя вина в тому, що мені дуже потрібні гроші. І саме ця робота здавалася мені найбільш підходящою для цього.

Підходжу до нього ближче та даю ляпаса. Я хотіла зробити це раніше. Не просто вдарити його, а розбудити. Збити з обличчя всю пиху та зверхність. Його голова ледь помітно похитується, але скеля не сходить з місця.

Анотація до книги "Після дощу"

Для мене він холодний айсберг, який змітає усе на своєму шляху. Загадковий, крижаний, неприступний. В його серці падає дощ, на душі вирує буря, яку він намагається втихомирити та приховати від людського ока. Але я відчуваю більше. Бачу те, що сховане під водою. Розумію те, чого ніколи не озвучують. І чітко знаю, що навіть після затяжного дощу завжди сходить сонце.

9 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Reader Lana
02.07.2024, 22:24:01

Не просто заглянула, а навіть підглядаю за процесом ''розтоплення льодовика''))

Аделіна Янг
03.07.2024, 09:08:27

Reader Lana, Топитимемо його всі разом) дякую, люба)

avatar
Анна Багирова
02.07.2024, 22:21:37

Така чутлива і хвилююча історія. Дякую, сонечко.❤️)))

Аделіна Янг
03.07.2024, 09:08:13

Анна Багирова, Дякую серденько)

avatar
Svetlana Mischenko
02.07.2024, 21:50:29

З нетерпінням чекаю на оновлення!!!!! Дуже захопив сюжет!)))) Дуже жаль маленьку якій потрібно тепло та ласка!!!!!))

Аделіна Янг
03.07.2024, 09:08:06

Svetlana Mischenko, Ми зігріємо цю маленьку бусинку) І заласкаємо її) Щиро дякую вам, Світлано)

avatar
Виктория Зёма
02.07.2024, 20:37:11

Вітаю. Бачила та ще не була❤️❤️❤️

Аделіна Янг
03.07.2024, 09:07:27

Виктория Зёма, Ласкаво прошу)

avatar
Інна Камікадз
02.07.2024, 20:13:52

Хах! Нарешті! А я кожного дня в блоги зазирала))

Аделіна Янг
02.07.2024, 20:20:13

Інна Камікадз, Я знала, що ти тиняєшся блогами в пошуках))))

avatar
Віра Вікторівна
02.07.2024, 20:09:02

Ми маємо Сергія... суворого, але люблячого татка. Але він зовсім не вміє, попри всі свої намагання, показати свою любов донечці. І маємо Тоню... дівчину, яка дуже сподобалась маленькій і цим самим насторожила її татка. А ще... у Тоні є таємниця, заради якої вона ладна витерпіти будь-що... Я вже думаю, що в неї є хтось хворий з рідних. Дякую!)❤️✨ Ти повернулась до нас з такою інтригою...)

Аделіна Янг
02.07.2024, 20:19:56

Віра Вікторівна, Віро, ти завжди все відчуваєш))))
Дякую, моя хороша)

avatar
Олена Гушпит
02.07.2024, 19:37:21

Дуже класний початок!!! )))

Аделіна Янг
02.07.2024, 20:19:44

Олена Гушпит, Дуже вдячна)

avatar
ToriKa Reader
02.07.2024, 19:31:08

Дуже цікавий початок! Натхнення!

Аделіна Янг
02.07.2024, 20:19:38

ToriKa Reader, Ох, приємно) дякую)

avatar
Светлана Шевчук
02.07.2024, 19:20:48

Читаю з захопленням! Натхнення вам!

Аделіна Янг
02.07.2024, 19:24:58

Светлана Шевчук, Щиро дякую вам)

Інші блоги
Ніколи так більше не робіть.....
- Пане Гординський, ви надовго до нас? - запитала я, не розплющуючи очей. - Рамір. - сказав він. Від його імені в мене чомусь серце калатнуло, ніби воно щось для мене означало. - Дуже приємно. - сказала
Хан. Знижка 25%!!!!
Вдень вона - серйозна помічниця в компанії, яка створює бездоганну репутацію майбутнім політикам. Вночі - танцює в клубі, щоб оплатити лікування дідуся. Одного вечора її замовляють для приватного танцю імениннику. Хан
Анонс на завтра: коли минуле стукає у двері...
Анонс на завтра: коли минуле стукає у двері саме тоді, коли ви дозволили собі щастя... Здавалося б, найстрашніше вже позаду: всі крапки розставлені, шторм стих, а між Вірою та Валерієм нарешті запанували довгоочікуваний
Вона залишила монастирь заради себе
ГЛАВИ 32–33. ВІН ЗАБИРАЄ ДО СВОГО СВІТУ. ЇХ СВІТ БЕЗ БОГА Вона залишила позаду монастир. Свої молитви, звичне життя та стіни, які колись були для неї цілим світом. Але чи означає це, що вона нарешті знайшла свободу? Крістіан
"Русалонька Аніка" — завершена історія❤️
Мої любі читачі, маю для вас новину! Моя «Русалонька Аніка» отримала фінал. Тепер ви можете прочитати всю історію від першої до останньої сторінки й дізнатися, чим завершилася доля Аніки та чи вдалося їй повернутися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше