Після дощу сяятиме сонце (новинка!)

Привіт, мої хороші!

А чи заглянули ви до моєї літньої новинки Після дощу? Пишіть у коментарях)

Якщо ще ні, то ласкаво прошу. Бо в цій книзі ми намагатимемося достукатися до серця крижаного айсберга. І робитимемо це наполегливо, ніжно та дуже віртуозно. Головні герої - дві абсолютні протилежності. Але ж ми з вами знаємо, що різні полюси притягуються, а після кожного дощу сяє сонце. 

Ловіть уривочок:

- Думаєш, я не знаю, чого ти добиваєшся? – майже шепоче та проводить подушечками пальців моєю скронею, опускається до шиї.

Шкіра поколює, а моє бідне серце стукає так, наче намагається вистрибнути на самісінький айсберг. Дихати важко, але я намагаюся.

- Чого я добиваюся? – питаю мляво, бо свідомість зовсім задурманена.

- Втерлася у довіру моєї доньки, показуєш мені свій характер, спокушаєш, - його погляд опускається нижче та ковзає моїм тілом. А я відчуваю себе в цю мить обпльованою. – Побачила гарний будинок, охорону, вдівця… хочеш цього всього?

Він киває головою, даючи мені остаточно зрозуміти хід своїх думок. Від його слів робиться душно, до обличчя лине жар, ноги підкошуються, а в голові все пливе. Не знаю, звідки беру сили, але різко відштовхую його від себе. Від несподіванки гора м’язів відходить на декілька кроків, а я користуюся цим та прямую до дверей.

- Біжиш пакувати валізи?

- Що? – різко обертаюся, - і цим вчинком довести тобі твою правоту? – злюсь, страшенно злюсь. Бо усі його обвинувачення безпідставні. Єдина моя вина в тому, що мені дуже потрібні гроші. І саме ця робота здавалася мені найбільш підходящою для цього.

Підходжу до нього ближче та даю ляпаса. Я хотіла зробити це раніше. Не просто вдарити його, а розбудити. Збити з обличчя всю пиху та зверхність. Його голова ледь помітно похитується, але скеля не сходить з місця.

Анотація до книги "Після дощу"

Для мене він холодний айсберг, який змітає усе на своєму шляху. Загадковий, крижаний, неприступний. В його серці падає дощ, на душі вирує буря, яку він намагається втихомирити та приховати від людського ока. Але я відчуваю більше. Бачу те, що сховане під водою. Розумію те, чого ніколи не озвучують. І чітко знаю, що навіть після затяжного дощу завжди сходить сонце.