Отже, Таїсія та Андрій із "Таємних лабіринтів" опинилися у темних печерах. І випав їм цей нелегкий шлях не просто так.

По-перше, Тая однозначно мала обрати свого чоловіка та йти за ним, а, по-друге, це така собі спрощена психологічна практика взаємодії з партнером, яка виконується із заплющеними очима.

Що в результаті отримає Тая:

- Вміння відпускати контроль та довіряти. Це надзвичайно корисно для тих, хто втомився від звички все тримати під контролем, втомився від напруженості та тривожності.

- Ефективність та комунікацію. Вони не бачать одне одного, однак у них є дотики. Тактильний контакт у темряві може бути досить інформативним. І байдуже, що долоні Андрія дещо інші. У цьому й родзинка.

- Емоційний інтелект. Усвідомлення своїх станів, дозвіл на власний прояв та сприйняття емоцій інших. Власне, в цій ситуації розкрився більше Андрій, хоча і Тая була відвертою.

- Відповіді на особисті запитання саме зараз. «Закриті очі» дають можливість краще зрозуміти себе та інших, усвідомити свої звички, свої помилки та збагнути, куди і як рухатись далі, тож темні печери були обрані невипадково.

А ще в новому розділі схована практика «торкання долонь одне одного із заплющеними очима».

До речі, вправ на взаємодію існує досить багато. Можна спробувати просто отримати задоволення від такого незвичного тілесного контакту з партнером – із заплющеними очима торкатися долонь одне одного якийсь час, «вивчаючи» їх, сконцентруватися на своїх відчуттях, думках, емоціях.

*******

І декілька зображень:

Зелений лабіринт, можливо, трохи не такий, як описаний в книзі, але хоч приблизно:

Темні печери, в яких нарешті поговорили відверто (уявімо собі, що там взагалі непроглядна темінь):

Дякую за увагу!