І розвʼязка незабаром. 
Сім повних глав уже викладено. І не можу втриматися, щоб трохи не забігти наперед і не донести до уваги читачів: залишилося лише три глави! І невеличка післямова. 
Сподіваюся, вам було цікаво до сих пір знайомитися з моїми героями і слідкувати за їх життям. А щоб було ще цікавіше іти з ними до кінця, не можу трохи не спойлернути просто зараз)))

Глава 8:

... - Він мені пропонує заміж, - розповідала схудла за шалений секс-марафон на вихідних Даніела, з відвертими синіми колами під очима на загостреному обличчі. - А я сказала - відкуп великий попросять за мене подружки. І він відповів знаєте що?

– Що? - З заздрісно стиснутими губами запитала Стелла, втретє за півгодини підливаючи коньяк у каву - точніше, вже просто в чашку з-під кави.

- Що готовий, як козаки за старих часів, викласти дорогу від свого будинку до будинку нареченої м'ясом, салом та ковбасою! - з натхненням виблискуючи синіми очима, розповідала Даніела. - Тобто від самого Дніпра до нас...

-  Звичайно! Весь нерозпроданий товар зі своїх складів та й викладе! – засміялася Олеся. – Щоб бланки списання не оформлювати на прострочення! У нього ж м'ясокомбінат свій та мережа кіосків ковбасних! Розщедрився хлопець як, ну треба ж!

- Шкода, що не Золотий вік він тримає, - зітхнула Маріанна. - Або хоча б Срібний! Ось тоді дорогу виклав би!

– Золото та срібло не протухає, кретинко! – кинула з коридору Світлана, проходячи повз...

Глава 9:

... - Твоя позиція дитяча і нежиттєздатна, - сказав Стас, ведучи мене до столу. - Біле іноді зовсім не біле. А чорне не таке чорне, як здається. Ти даремно ховаєшся від правди.

-  Ти теж.

- Серйозно?! – він аж ледь не заржав у голос. - І яка ж твоя правда, Белла?
– Ти здохнеш у муках та на самоті, Стасе.

-  Теж мені. новина. Я до цього давно готовий. Але поки що живу. І не в такій ж..

, як деякі. А мою правду дізнатись хочеш!
– Ні.

- І не сумнівався, що ти так скажеш. Але я покажу тобі її все одно. Після десерту.

– Покажи краще нарешті, що написав тато.

-  І це також. Але спершу десерт. І селфі на згадку....

Глава 10:

...У цьому світі немає справедливості. І немає насправді ніякої досконалості та завершеності, яких нас вчать прагнути, інакше життя буде прожите даремно. Завжди чогось не вистачає і щось йде не так, повертає не туди і не з тими. І навіть найпрекраснішу і довгоочікувану подію життя, красиво зняту в сторіс і зафіксовану в стрічці бездоганним постом з ідеальними фільтрами, зіпсує чийсь безглуздий комент з помилками та нецензурщиною.

Тільки біль повноцінний і досконалий - він завжди безмежний, нескінченний і байдужий до всього і всіх. Він невразливий, він сам по собі. І йому начхати, бояться його чи чекають, приймають чи женуть. Він все одно приходить і залишається стільки, скільки забажає. Зі мною – назавжди..

P. S. І ще один спойлер: Продовження буде) А непогано б було набрати 100 відстежувачів до кінця літа!