Вітаю мої любимі) 

Сьогодні стартувала моя перша предоплата на книгу Назавжди моя. І я цьому дуже сильно рада. 

У середині мене одночасно вирують різні почуття, вони мов ураган полонять мої думки. З одного боку я дуже щаслива, з іншого страшно хвилююсь. Чи настільки вона цікава, щоб її купляли. 

Та коли побачила перші оплати, заплакала від радості. Я дуже вдячна вам, що читаєте та підтримуєте мене. І ось зараз пишу, і знову сльози навертаються на очі. Для мене це дуже важливий крок. 

Ось вам невеликий фрагмент моєї улюбленої частини історії Назавжди моя

— Ти знову за своє так? Оприділись чого ти нарешті хочеш. То ти мене цілуєш, то не розмовляєш тиждень. І от коли я нарешті думаю, що все налагодилось ти знову тікаєш – бачу як вона стримує свої сльози, відчуваю себе повним мудаком. Та нехай краще буде боляче зараз, ніж потім вона задихнеться від болі. 

— Я ж одразу тобі казав, це для мене нічого не значить. На добраніч принцесо – розвертаюсь та йду геть, одна моя сторона рветься до неї, а інша зупиняє. Чорт, не думав що за такий короткий час вона так глибоко залізе мені під шкіру. 

— Ти просто боягуз Марк. Тобі страшно, що тебе знову покинуть. Знову зроблять тобі боляче, та я кохаю тебе понад усе на світі, чуєш. Не йди Марк – зупиняюсь, від її слів мені мов кисень перекривають. Вона плаче, через мене плаче.

Відчуваю як вона підходить до мене, та обіймає ззаду. Моє серце б'ється мов божевільне, торкаюсь до її рук, та тягну Злату на перед себе. Заглядаю у такі прекрасні сині очі, у яких зараз сильний біль. Торкаюсь руками її обличчя, та легенько підіймаю, щоб вона також дивилась у мої очі.

— Принцесо, так буде правильно. У цій війні загину або я, або ж твій батько. І у двох варіантах тобі буде дуже боляче. Нам краще зупинитись зараз – не встигаю договорити, тому що Злата закриває мені рот поцілунком. 

У мені горять всі запобіжники, я так сильно стримувався що зараз це просто не можливо. Притискаю її сильніше до себе, переміщаючись поцілунками на шию, вдихаю аромат та просто відлітаю. У моїх думках зараз тільки вона, хочу її до нестями. З останніх сил я зупиняю себе, поки мій здоровий глузд ще хоч трохи працює. 

— Навіть якщо увесь світ згорить, і у підпалі будеш винен ти, я не пожалію про жодну проведену з тобою хвилину.  Я кохаю тебе, завжди кохала та завжди кохатиму. – принцеса торкається мого обличчя, відключаючи мій розум остаточно та безповоротно.

Як вам? ;) Буду дуже рада почитати ваші відгуки)))