Додано
17.06.24 11:20:13
Цитата з присмаком кави
Привіт вам. Пробували колись обирати книгу смаковими рецепторами?) Оооооо. Готуйтесь. Буде смачно. Сьогодні у вас цитата з присмаком кави) Зізнавайтеся, вас вдасться підкупити нею зранку?)
— Та розумієте, пане Вуглику... Соромно якось... — продовжував Гардеміард, віддуваючись за всю групу. — Може ми з вами якось домовимося?
— Справжнього друга нічим не підкупити! — гордо вигукнув, задираючи дзьоб до стелі. Тим паче не вівсяним печивом. Мілко береш, Гарде. Давай, подумай ще, я в тебе вірю. — Як вам взагалі таке на думку спало? Збирались підкупити мене, якимись солодощами!
— Так ми не печивом. Як можна! — ображено протягнув представник гірського народу, дістаючи з коробки те, від чого я аж мало не виплигнув з крісла. — Тільки найкращою кавою з молоком, карамеллю і корицею, налитою в орочу чашку! Ми, між іншим, спеціально для вас бігали, питали... А ви...
— Прям для мене? — зрадів я злітаючи з дивана і хапаючись за величезну чашку запашного, холодного напою. З цим пузатим дуже приємно було мати справу. Це ж треба, приніс мені з краю Сент Ебісу напій богів! — Ну, коли ви так старалися, то можете мені не здавати ці листи. Так і бути.
— Правда? — підозріло уточнив гном, чудово відчуваючи каверзу. — Зовсім-зовсім?
— Зовсім! У мене тут справи смачніші будуть.
Юлія Богута
2321
відслідковують
Інші блоги
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
- Привіт, мої любі читачі, ! Сьогодні я хочу поділитися з вами чимось дуже особистим - силою слова, яка вміє лікувати, підтримувати та повертати до життя. Для тих, хто тільки долучився до моєї творчої родини, давайте познайомимося
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Не забувайте про мою історію,, Клятва живої крові ''. Вона буде оновлюватися але не надо часто.
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти100% вдасться підкупити. Я без кави сплюха))) люблю міцну, з гірчинкою.
Іра Майська, Да.. и ещё приятно просыпаться даже от восхитительного запаха...
А я больше всего люблю кофе, приготовленное для меня любимым мужчиной). В основном крепкий, сладкий и горячий)) Если сам кофе хорошего качества и средней обжарки, то любые добавки только портят вкус....
Анотаційними та візуальними рецепторами пробувала обирати книгу, а от смаковими ще ні )))
Дуже люблю каву, іноді з корицею, інколи з кардамоном, а частіше з солоною карамелькою. Тому розумію.
Обожнюю кавусю. Особливо зраночку під звуки дощу... Клас!)
А в книгах частенько герої п'ють каву;) То з корицею, то з трояндами)) Люблю експериментувати в книгах:)
Віка Лукашук, Спробуйте)
Люблю ось такі родзинки сюжету)) Сама намагаюсь додати щось особливе для героїв: або характерний аромат, або якийсь смаколик))
Юлія Богута, Бо вони класні))
Мої персонажі вічно п'ють каву...))) І жруть ;))) Особливо вночі..)))
Hanna Trunova, Ніччю смачніше)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати