Привіт вам. Пробували колись обирати книгу смаковими рецепторами?) Оооооо. Готуйтесь. Буде смачно. Сьогодні у вас цитата з присмаком кави) Зізнавайтеся, вас вдасться підкупити нею зранку?)
 

— Та розумієте, пане Вуглику... Соромно якось...  —  продовжував Гардеміард, віддуваючись за всю групу. — Може ми з вами якось домовимося?
— Справжнього друга нічим не підкупити! — гордо вигукнув, задираючи дзьоб до стелі. Тим паче не вівсяним печивом. Мілко береш, Гарде. Давай, подумай ще, я в тебе вірю. — Як вам взагалі таке на думку спало? Збирались підкупити мене, якимись солодощами!
— Так ми не печивом. Як можна! — ображено протягнув представник гірського народу, дістаючи з коробки те, від чого я аж мало не виплигнув з крісла. — Тільки найкращою кавою з молоком, карамеллю і корицею, налитою в орочу чашку! Ми, між іншим, спеціально для вас бігали, питали... А ви...
— Прям для мене? — зрадів я злітаючи з дивана і хапаючись за величезну чашку запашного, холодного напою. З цим пузатим дуже приємно було мати справу. Це ж треба, приніс мені з краю Сент Ебісу напій богів!  — Ну, коли ви так старалися, то можете мені не здавати ці листи. Так і бути.
— Правда? — підозріло уточнив гном, чудово відчуваючи каверзу. — Зовсім-зовсім?
— Зовсім! У мене тут справи смачніші будуть.