В мене на телефоні вже 70 віршів і зламана душа
Хто казав, що написання поезії допомагає справитися з емоціями? Не ведіться. Це брехня
Під час написання мене розриває на друзки конкретно, особливо від кількості неочікуваних переусвідомлень про себе і інших людей. Ще й пишу я майже завжди вночі, тож мозок виключається повністю. Відкривається в оголеному вигляді серце, яке вірить в найкращі розвитки подій.
Це просто були короткі нотатки з думками. Цікаво було би послухати думку людей, які вже довго пишуть вірші, або навпаки, тільки починають. В вас написання викликає такі сильні емоції? Чи до того можна з часом звикнути?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли пишу вірші, то просто перекладаю в кожен рядочок або ж біль, або ж сум під маскою радості... Це допомагає відволіктися та зануритись у вигадані речення душі)) І кожен вірш несе свої емоції. Я люблю римувати, хоча, зазвичай, в тих рядках залишаю усе наболіле, або намагаюсь написати людям,яким важко)) Погані емоції, хороші емоції... а виявляється, що то просто вірш)
Віка Лукашук, Ох, розумію вас. В мене бувають часом проблеми з римуванням, але коли навпаки не зациклююсь, то виходить той самий очікуваний раніше результат. А потім вже через деякий час емоції стихають, лишаються тільки гарні вірші
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати